50. Відкриття хімічних елементів у хviii-XIX ст.

Д.І. Менделєєв передбачив існування елементів галію, скандію, германію. В 70-80-х роках XIX ст. було відкрито ряд подібних між собою рідкоземельних елементів, таких, як ітербій, самарій, неодим, тулій, гадоліній і т.д. Наприкінці XIX ст. були відкриті інертні гази (Не, Ne, Аr, Кr, Хе):в 1892 р. Релей і Рамзай відкритили аргон. Згодом Рамзай і Траверсі одержали ще один елемент, який був теж інертним газом – гелій.

51. Гіпотеза Праута і періодичний закон.

В 1815 році для пояснення розташування атомних ваг елементів поблизу цілочисельних значень Проут запропонував гіпотезу про те, що всі елементи походять з водню шляхом його конденсації. З цієї гіпотези, звичайно, випливало, що атомні ваги всіх елементів повинні бути цілими, кратними атомній вазі водню. Значення: це була перша наукова гіпотеза про складність будови атома і викликала роботи по точному визначенню атомної маси хім.елементів.

52. Закон тріад Деберейнера і періодичний закон

Суть: елементи в тріадах, розміщені в порядку підвищення атомної маси, мали схожі фізичні і хімічні властивості, атомна маса середнього елемента була близькою до напівсуми двох крайніх. Вочевидь, ця ідея прислужилася його послідовникам, у тім числі і славетному Д. І. Менделєєву, коли він залишав вільне місце в таблиці своєї періодичної системи для ще невідомих на той час елементів. Закон вказував на взаємозв’язок між атомною масою і властивістю елементів.

53. Таблиця хімічних елементів Гмеліна і періодичний закон.

В 1843 р. Гмелін опублікував свою таблицю елементів, яка грунтувалась на об'єднані елементів в порядку зростання мас та розбитих на трiади, тетради и пентади (групи з трьох, чотирьох i п'яти елементів), таким чином удосконаливши Закон тріад Деберейнера.

54. Гвинтова лінія Шанкуртуа і періодичний закон.

Французький хімік А. Шанкуртуа в 1862 р. розмістив елементи в порядку збільшення атомних мас по гвинтовій лінії, що піднімалася під кутом 45° на поверхні циліндра, поділеній вертикальними лініями на 16 рівних частин. При цьому елементи з подібними властивостями іноді опинялися один під одним. Але деякі елементи розміщені на гвинтовій лінії довільно, без урахування їх хімічних властивостей.

55. Закон октав и таблиця Ньюлендса.

У 1864 англійський хімік Ньюлендс склав список елементів в порядку збільшення їх атомної ваги і помітив, що певний набір властивостей повторюється в кожному восьмому номері – закон октав. У 1865 р. він розмістив елементи в таблиці в порядку збільшення «атомних номерів», тобто атомної ваги. Таблиця Ньюлендса має сучасний вигляд: та сама октава — вісім груп, і перший елемент — водень.

56. Таблиця елементів Мейєра.

у 1864 р. німецький хімік Лотар Мейєр опублікував таблицю, в якій йому вдалося із 63 відомих на той час елементів розмістити 27 за зростанням їх відносних атомних мас. Усі відомі елементи Лотар Мейєр не зміг включити у цю таблицю, оскільки для більшості з них ще не були визначені відносні атомні маси. Лотар Мейєр був на правильному шляху у спробах класифікувати елементи, адже він брав за основу, як і Мєнделеєв, атомну масу і вказував на періодичність.