46. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.

Гіпотеза життєвого циклу. Згідно з цією гіпотезою дохід людей впродовж життя змінюється. Але люди прагнуть підтримувати рівномірний рівень споживання протягом усіх періодів свого життя. Гідно згіпотезою життєвого циклу люди багато заощаджують, коли їхні доходи вищі за середні протягом життя, і більше витрачають на споживання, коли їхні доходи нижчі за середні протягом життя. Тоді рівномірна величина щорічного споживання особи впродовж усього її життя становитиме:. Якщо так планують свє споживання протягом усього життя окремі особи, то аналогічно визначається функція спож-ня для всіх: .Гіпотеза постійного доходу. Згідно з цією гіпотезою споживання залежить не від поточного доходу, а від постійного. За своїм визначенням постійний дохід — сталий компонент поточного доходу, який людина спроможна підтримувати протягом усього життя за рахунок трудового доходу і нагромаджених активів. Поточний дохід крім постійного доходу включає також і тимчасовий дохід, який не піддається передбаченню. Згідно з цією гіпотезою в процесі прийняття рішень люди спираються на постійний дохід, який вони спроможні передбачити. Звідси випливає функція споживання: .

47. Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.

В основі кейнсіанського підходу до функції інвестицій в основний капітал лежать три передумови. 1.коли хтось інвестує, то він орієнтується на чистий прибуток від інвестування - чисту виручку, яка залишається після відшкодування поточних витрат та амортизаційних відрахувань. 2.оскільки інвестиції приносять результати в майбутньому, то необхідно спиратися на прибуток, який очікується отримати протягом всього строку служби основного капіталу. 3. об’єкт інвестування Кейнс називає капітальним майном. Визнаючи вартість капітального майна, він враховує не вартість його придбання, а його відновну вартість. Оскільки метою інвестування є збільшення прибутку, то це передбачає зіставлення інвестиційних витрат і вигод від інвестування. Попит виникає лише на такі інвестиції, вигоди від яких у формі прибутку перевищують інвестиційні витрати. У Кейнса інвестиційними витратами є вартість капітального майна, а вигодами від інвестування — дисконтована вартість очікуваних прибутків. Для їх зіставлення Кейнс використовує категорію, яка має назву гранична ефективність капіталу - така ставка процента, що врівноважує теперішню вартість прибутків, які очікується отримати від використання капітального майна, з вартістю капітального майна. Для формалізації наведеного визначення запишемо рівняння:.Чим меншою за граничну ефективність капіталу є процентна ставка, тим більше дисконтована вартість очікуваних прибутків перевищує вартість капітального майна і тим більшим є попит на інвестиції. Залежність інвестицій від ставки процента і граничної ефективності капіталу унаочнює графік. Отже, інвестиційний попит зростає в міру зниження процентної ставки. Інвестиції знаходяться в оберненій залежності від процентної ставки, рівень якої не може перевищувати граничну ефективність капіталу. Виходячи з цього кейнсіанську функцію інвестицій можао подати такою формулою: