- •30. Функція попиту на гроші Фрідмана.
- •31. Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення грошової бази і доходу.
- •32. Роль процентної ставки в економіці. Реальна та номінальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33.Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •35.Кейнсіанський та монетаристський підхід до причин інфляції.
- •36. Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •37. Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •38. Зв’язок між інфляцією і безробіттям у короткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.
- •40. Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
- •41. Роль заощадження у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42. Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43. Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •44. Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання.
- •45. Функція споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про між часовий вибір споживача.
- •46. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •47. Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •48. Неокласична функція інвестицій та її математична інтерпретація.
- •49. Проста інвестиційна функція. Бухгалтерський метод визначення прибутковості інвестиційних проектів та метод чистої дисконтованої вартості.
- •50. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій. Модель акселератора.
- •51. Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •52.Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •53. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •54. Визначення рівноважного ввп на основі методу „витрати-випуск”. Модель „кейнсіанський хрест”
- •55. Визначення рівноважного ввп за методом „вилучення-ін'єкції”. Модель „заощадження - інвестиції”
- •56. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •57. Рецесійний розрив: графічна, математична інтерпретація.
- •58. Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •Економічне зростання та економічний розвиток
- •Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •Теорії ендогенного зростання.
- •Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.
- •Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
- •Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.
- •Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу.
- •Модель мультиплікатора-акселератора
- •Основні теорії економічного циклу.
- •70. Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави.
- •71. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.
- •72. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
- •Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ввп і державний бюджет.
- •75. Цілі, інструменти та передатний механізм монетарної політики
- •77. Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.
- •78. Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.
- •80. Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.
- •81. Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ввп.
40. Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
У результаті купівлі-продажу виробничі витрати підприємств, що пов’язані з купівлею ресурсів, водночас формують грошові доходи домогосподарств. Сума цих доходів є доходом домогосподарств, або особистим доходом. Величину можна визначити:Особистий дохід= Заробітна плата найманих працівників+Змішаний дохід+дохід від активів+соціальні трансферти. Перші два елементи особистого доходу називаються доходами від трудової діяльності, або трудовими доходами. Доходи від активів — дохід від власності. До таких доходів можна віднести дивіденди, проценти, ренту. Соціальні трансферти охоплюють пенсії, стипендії, виплати по безробіттю, субсидії тощо. Діяльність домогосподарств спрямована на задоволення особистих потреб. Тому свої доходи вони спрямовують переважно на купівлю споживчих товарів і послуг. Сума витрат домогосподарств на ринку продуктів визначає величину їхнього споживання, яке можна назвати приватним споживанням. Величина приватного споживання = сумі доходів домогосподарств. Проте реально витрати на приватне споживання менші за дохід домогосподарств. Це пояснюється перш за все тим, що не весь дохід домогосподарств надходить в їхнє розпорядження. Тому крім особистого доходу слід розрізняти особистий наявний дохід — та частина сукупного доходу, яка залишається у розпорядженні суб’єктів приватної економіки після сплати податків і може бути використана для приватного споживання і заощадження. Оскільки у приватній закритій економіці немає держави та відсутні податки, увесь дохід залишається в її розпорядженні. Таким доходом є ВВП. Це означає, що наявний дохід приватної закритої економіки дорівнює ВВП. Велику частку ВВП приватної закритої економіки становить особистий наявний дохід, який у безподатковій економіці дорівнює особистому доходу. Іншою частиною ВВП є наявний дохід підприємств. Він складається з амортизації та нерозподіленого прибутку, тобто з тієї частини прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після виконання ним усіх зобов’язань. Отже, особистий наявний дохід=ВВП-Амортизація-Нерозподілений прибуток. Особистий наявний дохід є безпосереднім джерелом споживання домогосподарств. Але в кожному поточному періоді домогосподарства спрямовують на споживання не весь свій наявний дохід. Це пояснюється бажанням людей заощаджувати певну частку свого наявного доходу. Оскільки споживання є пріоритетним напрямом використання особистого наявного доходу, то заощадження є тією частиною цього доходу, яка не витрачається на споживання. Іншими словами, особистий наявний дохід розподіляється на дві частини: споживання та заощадження домогосподарств.
41. Роль заощадження у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
Здійснення
домогосподарствами заощаджень не є
самоціллю. У кінцевому підсумку
заощадження використовуються
домогосподарствами для переміщення
доходів з одного періоду в інший з метою
регулювання в часі своїх витрат на
споживання. При цьому вони враховують,
що з часом вартість заощаджуваних грошей
зростає. Тому слід розрізняти теперішню
і майбутню вартість грошей. Теперішня
вартість грошей — це наявна сума грошей
у поточному періоді. Майбутня вартість
теперішньої суми грошей визначається
за допомогою нарахування складного
процента на теперішню вартість цих
грошей. Це означає, що майбутня вартість
більша за теперішню вартість на величину
процентів, нарахованих за кожний рік
використання заощадженої суми грошей
у майбутньому періоді. Така майбутня
вартість складається з основної суми
і процентів, нарахованих за попередні
роки. Майбутню вартість грошей, обчислену
на основі нарахування складного процента,
можна визначити за такою формулою:
Відмінність майбутньої вартості від
теперішньої залежить не лише
від часу, протягом якого заощаджуються
гроші, а й від ставки
дисконту. Зазвичай в економічних
розрахунках ставку дисконту визначають
як максимально можливий рівень доходу,
котрий можна отримати за альтернативними
варіантами вкладання коштів. Теперішню
вартість майбутньої вартості називають
дисконтованою вартістю, оскільки вона
визначається за допомогою дисконтування,
що є процесом, оберненим нарахуванню
складного процента:![]()
