- •30. Функція попиту на гроші Фрідмана.
- •31. Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення грошової бази і доходу.
- •32. Роль процентної ставки в економіці. Реальна та номінальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33.Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •35.Кейнсіанський та монетаристський підхід до причин інфляції.
- •36. Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •37. Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •38. Зв’язок між інфляцією і безробіттям у короткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.
- •40. Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
- •41. Роль заощадження у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42. Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43. Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •44. Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання.
- •45. Функція споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про між часовий вибір споживача.
- •46. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •47. Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •48. Неокласична функція інвестицій та її математична інтерпретація.
- •49. Проста інвестиційна функція. Бухгалтерський метод визначення прибутковості інвестиційних проектів та метод чистої дисконтованої вартості.
- •50. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій. Модель акселератора.
- •51. Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •52.Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •53. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •54. Визначення рівноважного ввп на основі методу „витрати-випуск”. Модель „кейнсіанський хрест”
- •55. Визначення рівноважного ввп за методом „вилучення-ін'єкції”. Модель „заощадження - інвестиції”
- •56. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •57. Рецесійний розрив: графічна, математична інтерпретація.
- •58. Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •Економічне зростання та економічний розвиток
- •Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •Теорії ендогенного зростання.
- •Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.
- •Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
- •Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.
- •Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу.
- •Модель мультиплікатора-акселератора
- •Основні теорії економічного циклу.
- •70. Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави.
- •71. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.
- •72. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
- •Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ввп і державний бюджет.
- •75. Цілі, інструменти та передатний механізм монетарної політики
- •77. Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.
- •78. Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.
- •80. Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.
- •81. Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ввп.
36. Сучасні уявлення про чинники інфляції.
Інфляція такого виду виникає в умовах випереджального зростання сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією, тобто за умов виникнення надмірного сукупного попиту. Сукупний попит є агрегатною величиною, яку можна розкласти на три елементи: урядовий попит, попит приватної економіки, іноземний. Чинники, що викликають надмірний урядовий попит. Такий попит проявляється через бюджетний дефіцит. Але інфляція спричиняється лише в тому випадку, коли бюджетний дефіцит фінансуєть за рахунок грошово-кредитної емісії. За цих умов зростання урядового попиту не забезпечується адекватним зростанням реального ВВП, тобто сукупної пропозиції. Чинником інфляції є емісійне фінансування бюджетного дефіциту.Чинники, що викликають надмірний приватний попит. До таких чинників можна віднести надмірне емісійне фінансування приватної економіки, випереджальне зростання доходів населення порівняно з обсягами виробництва, інші чинники, що забезпечують випереджальне зростання приватного попиту порівняно із сукупною пропозицією.Чинники, що викликають надмірний іноземний попит. Такий попит виникає у звязку з випереджальним зростанням експорту порівняно з імпортом. Сукупний попит на внутрішньому ринку зростає на різницю між експортом та імпортом.Чинники інфляції витрат. Інфляція витрат виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що проявляється через скорочення сукупної пропозиції. До чинників інфляції витрат належать такі, що збільшують середні витрати в економіці. Їх можна поділити на внутрішні:1) зростання цін на проміжну продукцію;2) зменшення продуктивності ресурсів;3) випереджальне зростання номінальної заробітної плати порівняно з продуктивністю праці;4) підвищення податків на продукти; і зовнішні чинники реалізуються через імпорт товарів і послуг. Інфляційні очікування. Ек субєкти фіксуючи загальне зростання цін у минулому періоді або передбачаючи несприятливу економічну конюктуру в майбутньому періоді, впливають на динаміку цін. Підвищення швидкості обігу грошей в свою чергу прискорює інфляцію. Отже інфляція є наслідком як сталих, постійних чинників, так і чинників тимчасових.
37. Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
1.Зниження реальних доходів населення. Воно виникає за умов, коли темп зростання номінальних доходів людей нижчий твід темпу інфляції.2.Знецінення фінансових активів. Під впливом інфляції зменшується реальна вартість фінансових активів із фіксованою вартістю. Зазвичай майже всі фінансові активи приносять дохід у вигляді процента. Але якщо темп інфляції перевищує процентну ставку, то їхня реальна вартість зменшується.3.Порушення відносин між позикодавцями та позичальниками. Від інфляції виграють позичальники коштів, а програють позикодавці. Це зумовлено тим, що що в умовах інфляції позичальник отримує гроші за однією купівельною спроможністю, а повертає – за іншою. Особливо згубними для відносин між дебіторами та кредиторами є наслідки від неочікуваної інфляції. Очікувану інфляцію позикодавець може враховувати за допомогою адекватної індексації процентної ставки. 4.Зниження мотивації до інвестування. Інвестиційні кошти вкладаються на тривалий період, в межах якого економічна конюктура і прибутковість капіталу можуть змінюватися. Якщо через кілька років інфляція зросте порівняно з поточним періодом, то прибутковість вкладених інвестицій реально може зменшитися. Тому в умовах нестабільної інфляції, яка не піддається прогнозуванню, у підприємств знижується мотивація до інвестування.5.Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою. В у мовах інфляції існує кілька шляхів перерозподілу доходів домогосподарств на користь держави. Основний з них, зумовлений тим, що інфляція зменшує реальну вартість грошей або їхню купівельну спроможність. Тому домогосподарства несуть певні витрати від зменшення реальної величини своїх грошових залишків. Ці втрати є інфляційним податком, який отримує держава як емітент грошей.