37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.

Від основи вибірки залежить спосіб відбору елементів сукупності для обстеження. Найчастіше використовують такі способи відбору: простий випадковий, систематичний (механічний), типовий (районований), серійний.

Помилки вибіркового спостереження виникають внаслідок обстеження частини сукупності, або при порушенні правил формування вибіркової сукупності. Вони проявляються у розбіжності між генеральними і вибірковими характеристиками. Ці помилки поділяються на випадкові та систематичні. Випадкові помилки (помилки репрезентативності) можна оцінити із заданим рівнем імовірності. Систематичні помилки, що виникають внаслідок невдалого відбору, оцінюванню не підлягають, тому їх не можна враховувати.

Випадкові помилки вибіркового спостереження залежать від двох факторів:

- чисельність вибіркової сукупності ( або частки чи процента відбору);

- варіації ознаки.

Доведено, що чим більшою є чисельність вибіркової сукупності (частка відбору), тим меншою є помилка вибіркового спостереження, і навпаки, чим більшою є варіація ознаки, Тим більша й помилка.

Залежність величини помилки вибіркового спостереження від названих факторів виражається через формули граничної помилки вибірки:

а) при повторному випадковому відборі гранична помилка визначається

- для середньої       = t

 

- для частки  = t 

38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.

Вибіркове спостереження — це такий вид не суцільного спостереження, при якому обстежуються не всі елементи сукупності, що вивчається, а лише певним чином відібрана їх частина. Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називають генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, — вибірковою. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінка відповідних характеристик генеральної сукупності.

Таким чином, основні причини, що зумовлюють перевагу вибіркового методу, зводяться до наступного:

• економія часу і коштів;

• зведення до мінімуму псування або навіть знищення досліджуваних об'єктів;

• необхідність поглибленого вивчення кожної одиниці спостереження при неможливості дослідити за такою програмою всі одиниці сукупності;

• досягнення більшої точності результатів дослідження завдяки скороченню помилок, що мають місце при реєстрації;

• застосування вибіркового спостереження як засобу контролю даних суцільного спостереження.

Вибірковий метод дозволяє через вивчення частини спеціально відібраних одиниць охарактеризувати масове явище в цілому. Теорія і практика вибіркового спостереження показує, що воно за правильної організації дає достовірні відомості, цілком придатні для практичного використання.

Науковим обґрунтуванням можливості застосування вибіркового спостереження є діалектична єдність одиничного, особливого і загального, згідно з якою в кожному одиничному є риси особливого і загального, а загальне має риси одиничного і особливого. Це дає змогу за одиничним і особливим судити про загальне, за частиною — про ціле, якщо правильно знайдено зв'язок між ними.

Основними етапами вибіркового спостереження є:

• обґрунтування мети вибіркового спостереження;

• складання програми спостереження і розробка відповідних даних;

• вирішення організаційних питань щодо спостереження;

• визначення частки і способу відбору одиниць у вибіркову сукупність;

• здійснення відбору;

• реєстрація ознак досліджуваних одиниць;

• узагальнення даних спостереження та визначення вибіркових характеристик;

• обчислення похибок вибірки;

• поширення кількісних характеристик вибіркового спостереження на всю сукупність.

Переваги вибіркового спостереження над суцільним реалізуються лише при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового вибору елементів для обстеження. Принцип випадковості відбору забезпечує всім елементам генеральної сукупності рівні можливості попасти у вибірку.

Більшість же конкретних соціологічних досліджень мають не суцільний, а вибірковий характер. Він дає змогу забезпечити економічність досліджень і їх надійність за умов використання специфічної методики й техніки. Розрізняють генеральну та вибіркову сукупності. Генеральна сукупність - це вся множина соціальних об'єктів, які підлягають вивченню. Інколи генеральну сукупність ще називають популяцією. Вибіркова сукупність - це частина генеральної сукупності, що відображає та відтворює основні характеристики останньої і є її зменшеною моделлю. Наприклад, соціолог має на меті вивчити політичні вподобання студентської молоді України. Генеральна сукупність визначається цілями дослідження, а отже, її складають усі представники студентської молоді України.