Тема 5 :
Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Основними принципами державної служби є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини й громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов'язків, дисциплінованість; дотримання прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування, прав підприємств, установ.
Види: державна служба в апараті законодавчих органів, державна служба в органах виконавчої влади (органах державного управління та їх апараті), державна служба в судових органах і органах прокуратури.
Державні службовці це особи які займають посади в державних органах та їх апараті і мають відповідні службові повноваження.
Види держ.службовців: допоміжний (технічний) персонал, спеціалістів, посадових осіб та представників адміністративної влади.
Тема 6
Серед суб’єктів адміністративного права підприємства і установи посідають особливе місце, оскільки через їх діяльність держава і суспільство здійснюють свої зовнішні та внутрішні завдання. Підприємства і установи діють не відокремлено від держави і суспільства, вони постійно в тих чи інших формах вступають у взаємовідносини з державними і суспільними інститутами.
Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод
Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією..
Тема 7
Державне управління — це управління персоналом державної служби, а також суспільними сферами (економікою, правовим процесом, соціальним забезпеченням, культурою), суспільними групами, організаціями та інститутами.
До загальних функцій відносяться:
організація (визначення організаційних положень, що встановлюють порядок управління, регламентів, нормативів, вимог, відповідальності та ін.);
планування (визначення мети, необхідних ресурсів, способів, строків, форм і методів поетапного контролю за діями об'єкту); прогнозування (наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив управлінських явищ і процесів);
регулювання (через нормативно-правові акти, державний бюджет, державні контракти, податкову систему, стандарти, митні тарифи, визначення пріоритетів розвитку галузей та ін.); координація (забезпечує узгодження діяльності систем управління);
контроль (направлений на забезпечення законності, дисципліни).
Форми державного управління можна класифікувати на правові (які тягнуть за собою певні юридичні наслідки) і неправові (які не зумовлюють настання юридичних наслідків).
Методи :
Заохочення як метод державного управління.
Стимулювання як метод державного управління.
Тема8
адміністративна послуга – прийняття на підставі закону за зверненням конкретної фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання документу дозвільного характеру, ліцензії, сертифіката, посвідчення, інших документів, реєстрації тощо);
Адміністративними послугами є:
1) видача дозволів: на певну діяльність, на окремі заходи, на певні об'єкти (і операції з ними), на утворення спеціальних суб'єктів;
2) реєстрація: фактів (актів, робіт, акцій), суб'єктів, прав, об'єктів, в тому числі легалізація суб'єктів і актів (документів), нострифікація та верифікація;
3) акредитація, атестація і сертифікація: суб'єктів, об'єктів (предметів), діяльності (процесів);
4) інші види діяльності, незалежно від назви, за допомогою яких заінтересованим фізичним і юридичним особам (а також об'єктам, що знаходяться у їх власності, володінні чи користуванні) надається, підтверджується або роз'яснюється певний юридичний статус.
Тема9
Держа́вний контро́ль — одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю — одна з важливих функцій державного управління. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи.
Види державного контролю.
З урахуванням різноманітності змісту державного управління відбувається формування окремих видів контролю. Залежно від критерію, який є визначальним при класифікації на види, виділяють внутрішній і зовнішній контроль, відомчий (галузевий) і надвідомчий, загальний і спеціальний.
Види державного контролю :
Організаційні взаємозв'язки контролюючого і підконтрольного об'єкта
зовнішній (парламентський, президентський, судовий)
внутрішній,
За обсягом спостереження, аналізу і перевірки діяльності, обсягу контролю та характеру контрольних повноважень
загальний
спеціальний.
Організаційна підпорядкованість між контролюючого і підконтрольного суб'єктів
відомчий (галузевий, підвідомчий)
надвідомчий.
Час проведення
попередній,
поточний (оперативний)
наступний;