Розділ 4.

4.1. Матеріал та методика дослідження

При далеких широтних перельотах питома вага впливу на організм спортсменів різних факторів зовнішнього середовища дуже різна. Проте перелом колишнього становлення нового добового ритму функцій неминучі, а ступінь вираженості багато в чому залежить в часі між пунктами постійного і тимчасового проживання.

З цією метою досліджувалися, як рекомендовано в літературі (В. Л. Ярославцев, 1974; S. Aschoff, 1980 ін.), в добу - в 7 – 8 та 17 - 18 годин за місцевим часом. Вранішні обстеження проводилися відразу після пробудження в умовах близького до основного обміну стану. Дані характеризують початковий рівень функціонування організму. Спостереження, що проводяться в 17 - 18 годин, виявляють найактивніше протікання більшості фізіологічних процесів, спостерігається оптимальна активність цілого ряду життєвих процесів. У 22 - 23 години діяльність організму, як правило, значно знижується, а пізно вночі перебуває на мінімальному рівні. Вміст натрію, калію в слині, а також катехоламінів, кортикостероїдів в сечі визначався в порціях, забираються з 7 до 11, з 11 до 14, з 14 до 23 з 23 до 7 годин, що також відображає добовий стереотип фізіологічних відхилень організму. Функціональний стан піддослідних реєструвався в динаміці, тобто впродовж 7-10 днів в умовах постійного місце проживання та перебування в контрастних поясо-кліматичних пунктах.

Одним з перспективних методів визначення можливих механізмів адаптації організму є комплексна оцінка функціональної підготовленості (тренованості) спортсменів до різних видів спортивної діяльності у зв'язку з цим здібності фізіологічних систем до компенсаторно-адаптаційних перебудов функціонування на новому рівні.

Можливий вплив «новизни обстановки» (У. Ф. Овчарова, 1964 ін.) в дослідженнях на такому контингенті спортсменів значно пом'якшувався тим, що багато хто з них виїжджав на навчально-тренувальні збори змагання неодноразово, причому часто в одну ту ж місцевість.

Слід підкреслити, що дослідження проводилися в умовах, наближених до звичного способу життя спортсменів в період навчально-тренувальних зборів, які передували змаганням, закінчувалися за 2-4 дні до початку, що практично виключало нашарування передстартових реакцій. Деякі спостереження здійснювалися напередодні або під час участі спортсменів в змаганнях, що дозволяло виявити особливості функціональних зрушень, спричинених додатковим психоемоційним напруженням.

Крім спортсменів, під спостереженням перебувала й група артистів балету, робота яких пов'язана з постійними далекими виїздами на гастролі разом з тим відносну схожість з руховою діяльністю гімнастів, акробатів. Для вивчення сезонної динаміки функцій біокліматичних кореляцій спостерігалася (в умовах постійного місце проживання) велика група спортсменів, що не займаються спортом. При цьому обстеження проводилося в другій половині дня не менше трьох разів на місяць.

Зважаючи на специфіку дослідження функціонального стану час переїздів, застосовувалися найадекватніші, інформативні, зручні при тривалій в цих умовах методи, вивчалися одними тими ж методами і апаратурою, що перевозиться з собою.

Пристосування до фізичних навантажень працездатність визначались при виконанні тестових завдань, що передбачають навантаження аеробного та анаеробного енергозабезпечення. Здійснювалися педагогічні спостереження експерименти.