Лекція Дієслово

План

1. Поняття про дієслово як центральну частину мови.

2. Система дієслівних утворень у сучасній українській літературній мові.

3. Неозначена форма дієслова (інфінітив).

4. Категорія виду дієслова. Творення видових пар. Двовидові та одно- видові дієслова.

Література

Основна

Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови : Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. – К. : Унів. Вид-во “Пульсари”, 2004. – С.217 – 232.

Горпинич В.О. Морфологія української мови : Підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.О. Горпинич. – К. : ВЦ “Академія”, 2004, С.156 – 164, 169 – 179.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови / М.А. Жовтобрюх, Б.М.Кулик. – К. : Вища школа,1972. – С.320– 328.

Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За ред. І.К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969. – С.296– 302, 327– 353.

Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П. Грищенка. – К. : Вища школа,1993. – С.300– 309.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К. : Вища школа,1994. – С.258– 266.

Додаткова

Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови.Морфологія / О.К. Безпояско, К.Г. Городенська, В.М. Русанівський. – К. : Либідь, 1993. – С.158– 168, 193– 210.

Півторак Г.П. Форми інфінітива в українській мові // Мовознавство. – 1968. – № 4.

Сич В.Ф. Синтаксичні функції інфінітива // Українська мова і література в школі. – 1972. – № 3

Русанівський В.М. Дієслово. Рух. Дія. Образ / В.М. Русанівський. – К. : Рад. школа, 1987. – С. 67 – 72.

Русанівський В.М. Структура українського дієслова / В.М. Русанівський.– К. : Наук. думка,1971.

Чернецький В.К. Демінутивні форми інфінітива в українській мові // Мовознавство. – 1970. – № 5. – С.42– 49.

Дієслово – це повнозначна частина мови, що позначає дію або стан як динамічну ознаку, як процес і виражає ці значення у граматичних категоріях виду, перехідності/неперехідності, стану, часу, способу, особи, числа, і лексико-граматичній категорії роду (для форми минулого часу дійсного способу та умовного способу).

Наприклад:

Ніколи не кажи ніколи,

Бо все буває у житті.

Сьогодні ми займаєм трони,

А завтра будем на смітті.

Ніколи неп кажи ніколи,

Не зарікайсь і не клянись.

Ми просто люди – не ікони.

Ти хоч на мить з небес спустись (Ю.Іванов).

Поняття дії дуже широке, оскільки охоплює:

1) конкретну фізичну дію особи (писати, читати, сіяти, орати);

2) стан, у якому перебуває особа чи предмет (сидіти, спати, лежати);

3) становлення предмета, перехід із однієї якості в іншу (старіти, молодіти, зів’яти);

4) ставлення особи до когось чи до чогось (любити, глузувати, ненавидіти). Зазначимо, що цим не обмежується поняття дії, яке виражається дієсловом. В академічній граматиці української мови виділено 41 семантичну групу дієслів (див. С. 326-330). Дієслово відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? в якому стані він перебуває?

Лексичне значення деяких дієслів має багато спільного з деякими іменниками, прикметниками, з предикатами: боротися - боротьба, учень радіє – учень радий, надворі теплішає – надворі тепло, однак дієслова відрізняються від таких слів тим, що вони означають дію, яка завжди сприймається в часі, тобто як динамічна дія або дія як процес.

Для дієслова як частини мови властиві власне дієслівні граматичні категорії: час, вид, спосіб, стан. Крім того, у більшості своїх форм дієслово має граматичні категорії особи, числа, а в деяких формах роду.

У реченні дієслово найчастіше виконує функцію присудка:

Камінь – не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила сльозою мати пекучою

(Л.Дмитерко).Головного члена односкладного речення: Не обіцяй в біді згадати друга, а просто другом будь йому завжди. (М.Карпенко)