5.Характеристика роботи установ,що забеспечують експлуатацію житлово-комунального господаства регіону.

Львівська область займає 3,6% території України (21,8 тис.кв.км), а кількість населення становить ~2,57 млн.осіб (~5,3% населення держави). В галузі житлово-комунального господарства зайнято близько 5 відсотків працездатного населення області.

У житлово-комунальному господарстві області функціонує 210 підприємств, середньоспискова чисельність працюючих в галузі становить 22684 чоловік.

Залишкова вартість основних виробничих фондів підприємств галузі складає близько 8,2 млрд.грн., що становить 52,5 відсотки початкової вартості.

Валові обсяги надання житлово-комунальних послуг всім категоріям споживачів складають 776,7 млн.грн. та за структурою основні валові обсяги надання житлово-комунальних послуг (за даними 2007 р.) розподіляються таким чином

• реалізація теплової та електричної енергії теплопостачальними підприємствами – 385,0 млн.грн. (49,6%);

• реалізація питної води та надання послуг водовідведення – 200,8 млн.грн. (25,8%);

• надання послуг щодо утримання житлового фонду, вивезення і розміщення твердих побутових відходів – 118,6 млн.грн. (15,3%);

• перевезення пасажирів міським електротранспортом – 37,2 млн.грн. (4,8%);

• надання ритуальних і обрядових послуг, інше – 35,1 млн.грн. (4,5%).

Основними споживачами житлово-комунальних послуг, які виробляють і надають підприємства ЖКГ, є населення – 70 відсотків, бюджетні підприємства, установи та організації – 18 відсотків, інші споживачі – 12 відсотків.

Структура споживачів послуг житлово-комунального господарства суттєво відрізняється між собою в окремих територіальних одиницях області. Для одних населених пунктів характерним є майже 70-85-відсоткове споживання послуг мешканцями та незначна частка споживання бюджетними організаціями і установами, інші мають на своїй території значну кількість потужних комунальних і промислових споживачів.

Аналіз технічного стану систем водо-, теплопостачання та водовідведення, житлового фонду, об’єктів благоустрою та міськелектротранспорту.

1. Водопостачання та водовідведення

У Львівській області централізованим водопостачанням забезпечено всі 44 міста та 25 із 34 селищ міського типу, у яких проживає 1413,7 тис. осіб населення. Централізованим постачанням води забезпечено 1122,9 тис.осіб або 79,4 %.

Каналізаційні мережі та водоочисні споруди функціонують в 41 місті та 18 селищах.

Для забезпечення населених пунктів питною водою експлуатується 57 підземних водозаборів із 354 артезіанськими свердловинами, 6 поверхневих водозаборів та 76 водопровідних насосних станцій. Загальна протяжність водопровідної мережі складає 3749,5 км. Протяжність замортизованих та аварійних мереж складає 1469,1 км або 39,2 відсотки.

В області функціонує 27 підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, на яких зайнято ~ 4,2 тис.працівників.

Щодобово подається до населених пунктів області близько 363,8 тис.м³ води. Проте внаслідок значних мережевих та експлуатаційних втрат обсяги реалізації води складають лише ~282,5 тис.м³. Забір води на 95,9% здійснюється з підземних джерел питного водопостачання і лише 4,1% - забезпечується з поверхневих водозаборів.

В останні роки прослідковується тенденція загального спаду обсягів реалізації водопостачання та водовідведення всім категоріям споживачів, і зокрема, населенню:

Зменшення обсягів реалізації в першу чергу спричинено встановленням будинкових та квартирних лічильників, що дисциплінує споживача у використанні води, а також припиненням роботи промислових підприємств.

Разом з тим, внаслідок зростання тарифів постійно збільшуються суми, що нараховуються споживачам підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства за надані послуги.

За 2007 рік підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства реалізовано ~95,6 млн.куб.м води та очищено 83,2 млн.куб.м стоків.

У більшості населених пунктів вода подається за графіком, затвердженим органами місцевого самоврядування. Середньодобове постачання на одну особу коливається від 110-120 л за квартирними лічильниками і до 400 л – за будинковим обліком. Відсутність стовідсоткового та технологічного обліку не дає реальної картини водоспоживання та втрат води.

Враховуючи значну протяжність, тривалі терміни експлуатації, а також незадовільний технічний стан існуючих магістральних водогонів та внутрішньо-будинкових мереж, розрахункові експлуатаційні втрати питної води по області складають від 22 до 42 %, а фактичні є значно більшими.

Питомі витрати електроенергії на 1 куб.м поданої до споживачів води у 2007 році становлять ~1,33 кВт-год, а величина питомих витрат енергії на очищення і транспортування стічних вод складає ~0,67 кВт-год на кожний кубометр стоків.

Між подачею води і очисткою стічних вод існує дисбаланс, оскільки у ряді населених пунктів області з централізованим водозабезпеченням відсутнє централізоване водовідведення. Зокрема, в 3-х містах та 17 селищах міського типу, з них 7 селищ з централізованим водопостачанням відсутня каналізаційна мережа та очисні споруди.

Протяжність каналізаційних колекторів та мереж у містах і селищах області складає ~1700,7 км, в тому числі повністю замортизованими є 683,9 км каналізаційної мережі та 313,9 км - гостроаварійні. Загальна потужність існуючих комунальних очисних споруд складає 806,9 тис.м³ на добу, у тому числі 490,0 тис.м³ на добу у м.Львові. Перекачування стоків здійснюють 60 каналізаційних насосних станцій, які вимагають технічного переоснащення або реконструкції.

За 2007 рік в області очищено 205 млн.м³ стічних вод або в середньому 561,6 тис. м³ на добу.

В більшості населених пунктів відсутня централізована каналізація в приватному секторі, який скидає фекальні стоки у вигреби, а окремих випадках в канави або на рельєф, що призводить до погіршення екологічної безпеки відповідної території.

Очисні споруди в сільських населених пунктах, як правило, зруйновані і не виконують свого функціонального призначення.

Значна кількість стоків ( біля 40%) на очисні споруди приходить від ливневої каналізації та дренажних вод внаслідок розгерметизації стиків самопливних колекторів. На даний час це одна з найбільш гострих проблем, оскільки відсутні реальні платники за очистку зазначених стоків.

Водопровідне та каналізаційне господарство характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для відновлення, належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

Темпи старіння основних засобів з року в рік збільшуються і подальший їх знос призведе до порушення режимів роботи мереж і обладнання, суттєвого зниження обсягів та якості подачі води в населені пункти. Протягом останніх років модернізація систем водопостачання і водовідведення проводилась в основному за власні кошти підприємств, яких значно недостатньо для забезпечення їх стабільного функціонування.

Реальний фінансовий стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та місцевих бюджетів в найближчі роки не дозволить забезпечити підгалузь необхідним обсягом асигнувань для комплексного вирішення існуючих проблемних питань. Тому в області проводиться певна робота для залучення інвестицій. Так, ТзОВ «Трускавецький водоканал» співпрацює зі спеціалізованою німецькою компанією Berlinwasser, яка завершує розробку ТЕО проекту «Водопостачання м.Трускавця». МКП «Львівводоканал» здійснює реалізацію проекту «Водопостачання м.Львова» із залученням коштів Світового банку.

У 2007 році фактичні обсяги капіталовкладень на об’єкти водопостачання та водовідведення з урахуванням всіх джерел фінансування склали 98,8 млн. грн, з них:

- 4,8 тис. грн. – з державного бюджету на виконання бюджетної програми «Розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання»;

- 23,5 млн. грн. – з бюджету Львівської міської ради та 8,4 млн. грн. власних коштів МКП «Львівводоканал» на виконання програми «Водопостачання м. Львова», яка є складовою частиною комплексного проекту фінансування, що здійснюється Світовим банком;

- 33,3 млн. грн. з державного та місцевих бюджетів на виконання програми соціально-економічного розвитку;

- також Грантом Шведського уряду у 2007 році виділено понад 30 млн. грн. на виконання комплексного проекту «Водопостачання та каналізація м. Львова».

За рахунок вищезазначених капіталовкладень завершено реконструкцію 7 каналізаційних очисних споруд, 8 каналізаційних і 2 водопровідних насосних станцій та 26,55 км водопровідних і 8,9 км каналізаційних мереж.

У м. Львові збільшено графік подачі питної води (з 6 до 15 годин) та частку населення, яка отримує питну воду цілодобово (25%).

З огляду на викладене, необхідний виважений підхід до реконструкції, технічного переоснащення та будівництва об’єктів водопостачання та водовідведення, який повинен визначатись за критеріями ефективності, енергозаощадження та економічної доцільності щодо вкладання інвестиційних коштів. Це у свою чергу вимагає проведення детальної інвентаризації об’єктів та на її основі розробки регіональної Програми реконструкції, технічного переоснащення та будівництва об’єктів водопостачання та водовідведення у населених пунктах області.

2. Централізоване теплопостачання

В області функціонує 25 теплопостачальних організацій, які належать, в основному, до підприємств міської комунальної власності (93,5%). Окрім того, незначна частина теплопостачальних підприємств є відомчими об’єктами (5%) або належать житловим організаціям (1,5%). На підприємствах комунальної теплоенергетики працює ~5,7 тисяч працівників.

У загальній структурі житлово-комунального господарства обсяг послуг централізованого теплопостачання є найбільш вагомою складовою і становить близько 49,6%.

У складі підприємств централізованого теплопостачання функціонують 314 котелень із загальною встановленою потужністю теплогенеруючого обладнання ~3395,3 Гкал/год.

Загальна кількість котлів, встановлених у котельнях теплопостачальних підприємств, становить понад 1087 одиниць, з них близько 510 шт. (понад 46,9%) працюють вкрай неефективно, а ККД такого обладнання є нижчим за 82 відсотки.

Впродовж останніх років за рахунок коштів державного бюджету проводиться заміна морально і фізично застарілого обладнання котелень на нові високоефективні види газових котлів, що працюють з ККД вище 92%, поступово замінюються існуючі магістральні теплові мережі на попередньо ізольовані труби, забезпечується реалізація місцевих програм встановлення побудинкових приладів обліку і регуляторів кількості теплової енергії та проводиться реконструкція схем теплопостачання і котелень.

Абсолютна більшість котлів використовує в якості палива природний газ, річне споживання якого підприємствами теплоенергетичної галузі області складає від 400 до 500 млн.м³ і залежить від середньої температури зовнішнього повітря протягом опалювального сезону.

Загальна протяжність теплових мереж в містах і селищах міського типу області у двохтрубному вимірі складає ~1111,4 км, з яких близько 373,5 км повністю відпрацювали свій ресурс, а ~235,3 км теплопроводів знаходяться в аварійному стані.

У 2007 році вперше на модернізацію систем теплопостачання та виведення їх з аварійного стану було передбачено 20,0 млн.грн., в тому числі з державного бюджету -16,5 млн.грн., з міського – 3,5 млн.грн.

За кошти державного та міського бюджету м. Львова впроваджується інноваційний проект будівництва котельні Рясне-2 з влаштуванням когенераційної установки загальною потужністю 14,7 МВт/год. Загальна кошторисна вартість проекту складає - 24843,2 тис. грн.. Станом на 01.01.08 року виконано робіт на суму 15869,7 тис. грн., з них - 4000 тис. грн. з держбюджету. Завершення робіт заплановано у 2008-2009 роках, у залежності від обсягів фінансування. Введення вказаної котельні в експлуатацію значно поліпшить якість послуг з теплопостачання та дасть можливість отримати 1 МВт/год дешевої електроенергії для власних потреб та для водопровідної насосної станції «Рясне».

Середньорозрахункові втрати в теплових мережах складають від 13 до 18 %, а фактичні – до 20 %. Негативний вплив на роботу теплопостачальних організацій має безсистемне відключення споживачів від систем централізованого теплопостачання.

Однією з найбільш гострих проблем теплопостачальних підприємств є стрімке зростання темпів старіння основного обладнання і виробничих фондів, що негативно впливає на якість послуг, збільшує витрати палива і в цілому призводить до підвищення собівартості теплової енергії. Визначальною складовою структури собівартості є вартість придбання первинних енергоресурсів (в першу чергу, вартість закупівлі природного газу) підприємствами комунальної теплоенергетики.

Надзвичайно важливим і актуальним у питанні енергозбереження є встановлення в існуючому житловому фонді приладів обліку води та теплової енергії. Проте темпи реалізації цієї програми значно занижені.

Станом на 1 січня 2008 року встановлено 22775 (35,4 %) будинкових лічильників холодної води, 422 (13,7 %) гарячої води та 2313 (47,3 %) теплової енергії.

3. Міський електротранспорт

Парк рухомого складу міськелектротранспорту нараховує 181 трамвай та 119 тролейбусів, з яких замортизовано і підлягає списанню 70 трамваїв та 43 тролейбуси, що становить близько 40% від загальної кількості рухомого складу. Протяжність трамвайної колії складає 73,5 км, з них 13,5 км потребують капітального ремонту. Протяжність контактних мереж становить 117,3 км, з них близько 27,6 км мають термін експлуатації і ступінь зносу вищу, ніж передбачено правилами технічної експлуатації. Коефіцієнт використання рухомого складу трамваїв – 0, 3,тролейбусів – 0,7.

У післявоєнний період будівництво трамвайної колії практично не здійснювалось, хоча існуюча транспортна схема вимагає прокладки нових трамвайних маршрутів, особливо у житловий масив «Сихів».

Окрім того, для розв’язання транспортної проблеми та покращання екології міста є необхідність прокладки нових тролейбусних ліній взамін маломістких транспортних засобів.

Міський електротранспорт здійснює перевезення населення м.Львова на 10 трамвайних та 11 тролейбусних маршрутах. Чисельність працюючих становить ~1,7 тис.чол.

З метою створення належних умов для надання населенню високоякісних послуг з перевезення трамвайними вагонами і тролейбусами, забезпечення сталого функціонування і подальшого розвитку міського електротранспорту, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.06р. №1855, затверджено Державну програму розвитку міського електротраспорту на 2007-2015 роки.

Однак, фінансування з державного бюджету здійснюється не в повному обсязі, що призводить до невиконання заходів зазначеної Програми.

4. Житлове господарство

Житловий фонд області на 1 січня 2008 року становив 52,3 млн.кв.м загальної площі, з якого 28,7 млн.кв.м розташовано у містах і селищах міського типу, 23,6 млн.кв.м – у сільській місцевості.

Значна частина житлового фонду – 1,1 млн.кв.м припадає на гуртожитки, що становить 2,1% від усієї площі житлового фонду області.

На даний час на балансі місцевих рад нараховується біля 18240 житлових будинків загальною площею понад 17,7 млн.кв.м, більша частина житлового фонду благоустроєна і відповідає санітарним нормам. Експлуатацію комунального житлового фонду здійснюють 90 підприємств, на яких зайнято ~7,2 тис.працівників.

Переважна більшість будинків комунального житлового фонду забезпечена комплексом необхідних послуг. Так, 93% житлового фонду має централізоване водопостачання, 92% забезпечене послугами водовідведення і каналізації стоків, 70% охоплені гарячим водопостачанням, більше 95% - газифіковано.

В цілому по області рівень зносу житлового фонду складає 54,5%. На 01.01.08р. новозбудований житловий фонд області складає 271,2тис.м², ветхий -76,4 тис. м², та аварійний -27,6 тис. м^2.

Найбільша частка аварійного та ветхого житла знаходиться в містах Львові, Стрию, Жовкві, Червонограді.

З метою забезпечення поетапного виведення з експлуатації аварійного та ветхого житлового фонду, виникла необхідність розробки та подальшої реалізації регіональної Програми комплексної реконструкції застарілого житлового фонду та поетапної ліквідації аварійного житла в населених пунктах області.

Капітальний ремонт житлового фонду, що перебуває у власності територіальних громад, фінансується недостатньо, і як наслідок, практично кожний третій будинок потребує ремонту. Мінімальна потреба в коштах на капітальний ремонт житла складає 28,8 млн.грн. щорічно. Однією з найбільш гострих проблем у житловому господарстві є відомчий житловий фонд.

У житловому фонді області експлуатується 2537 ліфтів, які обслуговують 1015 житлових будинків, з них диспетчеризовані – 1405 одиниць, що складає 55,4% від загальної кількості ліфтів.

Ліфтове обладнання з року в рік старіє, його оновлення практично не проводиться. Ліфти, які відпрацювали 25-річний ресурс, становлять 738 одиниць, що складає 29,1% ліфтового господарства області та підлягають технічному обстеженню для вирішення питання їх ремонту і подальшої експлуатації.

Ці ліфти вимагають заміни чи модернізації, оскільки є небезпечними для користувачів. Територіальне управління Держпромгірнагляду Львівської області в окремих випадках такі ліфти забороняє експлуатувати та зупиняє їх.

Кількість непрацюючих ліфтів – 82 одиниці, з них терміном більше року – 26 одиниць.

Для обслуговування інженерного обладнання в будинках і диспетчеризації ліфтів було обладнано 24 об’єднаних диспетчерських системи (ОДС).

Об’єднані диспетчерські системи експлуатуються з 70-х років минулого століття і на даний час є морально застарілими і фізично зношеними та ремонту не підлягають. Нові ОДС не вводяться.

Через недостатність коштів, необхідних для експлуатації та нормативного проведення ремонтно-відновлювальних робіт у ліфтовому господарстві, неналежне технічне обслуговування та експлуатацію ліфтів, несвоєчасність заміни основних вузлів ліфтів і проведення технічної експертизи ліфтів, які відпрацювали 25-ти річний ресурс, за останні 10 років спостерігається інтенсивне старіння ліфтів і як наслідок систематичне їх зупинення з технічних причин, при цьому потреба в коштах на ремонт щорічно зростає.

Експлуатацію наявного житлового фонду всіх форм власності здійснюють 123 комунальних і державних підприємств (ЖЕК, МКП, БУ), 2 приватних житлово-експлуатаційних підприємства, а також 523 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Експлуатацію ліфтового господарства здійснюють 15 підприємств різних форм власності, з них – 9 приватних.

В області здійснюється широка інформаційно-рекламна робота щодо заохочення мешканців до створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. У житловому фонді області станом на 01.01.08р. в області функціонує 523 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, на обслуговуванні яких перебуває 570 будинків загальною площею 1088,4 тис. тис. м². В 2007 році утворено 116 ОСББ, яким передано на обслуговування 199,0 тис. м² житла. Найбільша увага цьому питанню з боку органів влади приділяється у містах Львові, Дрогобичі та у Золочівському районі. Варто зазначити, що недостатньо ведеться робота у містах Моршині, Новому Роздолі, Старому Самборі та Радехові, де не створено жодного ОСББ.

5. Комплексний благоустрій, вулично-дорожне господарство

Основні показники діяльності підприємств, які здійснюють експлуатацію комунальної вулично-дорожної мережі, займаються благоустроєм територій населених пунктів, вивезенням та захороненням твердих побутових відходів.

6. Вулично-дорожна мережа і зовнішнє освітлення.

На балансі місцевих рад населених пунктів області знаходиться близько 2693,2 км комунальних доріг, в т.ч. ~1281,4 км (48%) з твердим покриттям, з яких ~946,4 км шляхів мають удосконалене покриття.

З вулично-дорожньою мережею нероздільно пов’язане її зовнішнє освітлення. Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення складає 2330,9 км, в тому числі: 309,8 км протяжності кабельної лінії, 2021,1 км - повітряної лінії.

Мережа зовнішнього освітлення області налічує 57,2 тис. світлоточок, в тому числі за типами джерел світла: лампи розжарювання - 22,6 тис. одиниць, ртутні - 23,8 тис. одиниць та натрієві – 10,8 тис. одиниць. На утримання об’єктів зовнішнього освітлення витрачено у 2007 році 11,0 млн.грн., собівартість витрат на роботу однієї світлоточки складає 193 грн.

Найбільша кількість об’єктів зовнішнього освітлення розміщена у місті Львові. Так, мережа зовнішнього освітлення міста налічує 23 тис. світлоточок, 206 км протяжності кабельної лінії, 628,5 км повітряної лінії, 3700 опор і 298 шаф управління, 24 одиниці спецмашин та механізмів. Існуючий стан зовнішнього освітлення міста характеризується високим ступенем замортизованості основного обладнання (світильники – 60%, повітряні лінії – 52,4%, кабельні лінії – 72,3%, опори – 98,4%, шафи управління – 54%).

Варто відзначити позитивний досвід міста Львова, де у 2007 році покращено освітлення 170 вулиць (78%), заощаджено 327,6 тис. грн. за рахунок впровадження багатотарифних лічильників та отримано кошти від використання зовнішньої реклами у сумі 387,2 тис. грн. Окрім того, розпочато реалізацію інвестиційного проекту «Реконструкція зовнішнього освітлення міста Львова з використанням сучасних енергозберігаючих технологій». Впровадження енергозберігаючих технологій у зовнішньому освітленні, як засвідчує досвід, має термін окупності до 2 років та дає суттєву економію електроенергії.

Існуючий технічний стан зовнішнього обладнання зумовлює до виникнення непередбачених аварійних ситуацій та припинення освітлення вулиць області.

Проблемними питаннями щодо зовнішнього освітлення надалі залишається впровадження автоматизованої системи управління аварійно-диспетчерської служби, оновлення парку фізично зношеної техніки та потреба в додаткових коштах на експлуатацію системи зовнішнього освітлення.

Щорічний обсяг фінансування, що передбачається у бюджеті області на потреби вуличного освітлення, є недостатнім для приведення його до відповідного стану та належного освітлення.

Вирішення фінансових проблем підприємств зовнішнього освітлення можливе за рахунок залучення кредитних ресурсів банків та інвестиційних компаній з поставкою обладнання на умовах лізингу.

7. Озеленення територій

У сфері благоустрою та комунального обслуговування проводилася певна робота зі створення ринкових умов та розвитку конкурентного середовища. Недостатньо забезпечується виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Зокрема, у значній кількості населених пунктів органи місцевого самоврядування не визначили на конкурсній основі балансоутримувача об’єктів благоустрою, що стримує розаиток конкурентного середовища у цій сфері.

Об’єкти благоустрою включають парки, сквери, зелені насадження вздовж вулиць та площ, сади та водні об’єкти і створюють ландшафтну архітектуру міста.

Загальна площа зелених насаджень в області становить близько 36663 га, в т.ч. ~ 5990 га зелених насаджень загального користування (парки, сквери тощо).

Відповідно до нормативу, виходячи із затрат в сумі 1,83 тис.грн. на утримання 1 га площі зелених насаджень загального користування, щорічно необхідно передбачати у бюджеті області близько 11 млн.грн. на цілі озеленення та підтримку існуючих парків та скверів, однак фактично кошти на ці цілі майже не виділяються.

На даний час через обмеженість коштів у паркових та зелених зонах області проводяться лише роботи поточного характеру, що явно недостатньо для отримання у належному стані об’єктів благоустрою.

8. Санітарна очистка та розміщення твердих побутових відходів

Щорічно населення Львівської області разом з промислово-господарським комплексом створює біля 5,0 млн.куб.м твердих побутових відходів, з яких централізованим збором та захороненням охоплено лише 1,8 млн.куб.м (37%), решта вивозиться стихійно.

На сьогоднішній день в області існує 51 полігон твердих побутових відходів та несанкціоновані звалища в кількості 521 од. Загальна площа, зайнята під сміттєзвалища, складає 461 га, в т.ч. під стихійні – 300 га ( 65% ).

У сфері санітарної очистки населених пунктів області задіяно 70 підприємств, майже 15 відсотків з яких – альтернативні підприємства різних форм власності. Кількість осіб, які працюють у підгалузі, станмвить 748 чол., у тому числі 641 чол. – на підприємствах комунальної власності.

Переважна більшість полігонів працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас через відсутність необхідних споруд та механізмів технологія захоронення здійснюється з порушенням нормативних вимог, що в свою чергу призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Через протидію з боку населення, природозахисних, громадських організацій та відсутність в органів місцевого самоврядування практики надання гарантій та компенсацій – виділення земельних ділянок під будівництво нових полігонів ТПВ стає в області дедалі складнішою проблемою.

Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала та не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій. Зокрема, у сільських населених пунктах області практично відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з твердими побутовими відходами та санкціоновані полігони відходів. Побутові відходи складують у природних рельєфних утвореннях – балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об’єкти.

Разом з проблемами забруднення довкілля, останнім часом набули актуальності питання оцінки ресурсного потенціалу, пов’язаного з ТПВ. Зокрема це стосується вкрай недостатнього використання побутових відходів як джерела вторинної сировини та в енергетичних цілях, а також викидів біогазу на полігонах в рамках Кіотського протоколу.

Ефективне вирішення комплексу питань, пов’язаних із поводженням з побутовими відходами, можливе лише за умови розв’язання основних завдань, визначених Обласною програмою поводження з твердими побутовими відходами на період 2007-2015 років, затвердженою рішенням сесії обласної ради від 12.06.07р. №310.

9. Інші підгалузі комунального господарства

Ритуальні послуги.

У населених пунктах області нараховується 1969 кладовище, з яких діючими є 1927, а закритими - 42. Із загальної кількості місць поховань 1054 кладовище не має належного благоустрою.