- •Тема 13 Модуля 1. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14 Модуля 1. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15 Модуля 1. Принципи та заходи охорони вод.
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності начального розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення начального розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі - процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Список літератури
Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
Прогноз величини БСК і вмісту розчиненого кисню в поверхневих водах, як правило, проводиться на основі математичної моделі Стрітера-Фелпса. Ця модель справедлива при наступних обмеженнях:
- витрата і гідравлічні характеристики потоку постійні;
- у водоймищі дотримується режим повного перемішування.
У загальному випадку система рівнянь Стрітера-Фелпса для турбулентного потоку записується у вигляді:
;
,
де Е – коефіцієнт подовжньої дисперсії, м2/с;
L - величина БСК, гО2/м3;
D - величина дефіциту кисню, г/м3;
k1 і k2 - величини коефіцієнта неконсервативності для БСК і коефіцієнта реаерації відповідно, 1/с;
f і r - інтенсивність зовнішнього потрапляння органічних речовин в одиницях БСК і розчиненого кисню відповідно, г/м3 с.
Під дефіцитом кисню розуміють різницю між величиною концентрації насичення Cs і концентрації розчиненого кисню S.
Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
Розрахунок концентрації гранично допустимого скиду (СГДС) для одиничного водовипуску залежить від місця скиду стічних вод у водотік: у межах або поза межами населеного пункту.
При скиді у межах населеного пункту норми якості води мають виконуватися для господарсько-побутової категорії водокористування. При цьому розрахунок здійснюється окремо для:
- завислих речовин;
- речовин, що знаходяться у Загальних вимогах, та речовин, що належать до 3-го й 4-го класів небезпеки (КН), а також єдиних у своїй лімітуючій ознаці шкідливості (ЛОШ);
- речовин 1-го й 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ.
Має значення тип водовипуску: зосереджений або розсіювальний.
При скиді за межами населеного пункту норми якості води мають виконуватися для рибогосподарської категорії водокористування. При цьому розрахунок виконується окремо для:
- завислих речовин;
- речовин, що знаходяться у загальних вимогах, або єдиних у своїй ЛОШ;
- речовин з однаковими ЛОШ.
Тип водовипуску значення не має.
Для здійснення розрахунків необхідно оцінити стан водного об'єкту у відповідності до цієї категорії водокористування, тобто визначити наявність резерву асимілюючої здатності (РАЗ). РАЗ – це здатність водного об'єкту прийняти додаткову масу забруднень без порушення в контрольному створі норм якості води, що відповідають даній категорії водокористування.
Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
Розрахунок СГДС для водовипуску, розташованого у межах населеного пункту, здійснюється для господарсько-побутової категорії водокористування.
7.1. Зосереджений водовипуск.
При використанні зосередженого водовипуску для скиду стічних вод у водотік у межах населеного пункту норми якості води мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі").
Завислі речовини.
Контрольний створ при розрахунку СГДС одиничного водовипуску для завислих речовин розташовується на межі зони початкового розведення цього водовипуску, тобто на будь-якій відстані від місця випуску стічних вод до місця, де закінчується зона початкового розведення й починається основне розведення. Для розрахунку знати величину цієї відстані необов'язково, достатньо знати кратність початкового розведення (nн).
Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:
,
де Сст – концентрація завислих речовин у стічній воді, мг/дм3;
- розрахункова величина, що визначається за формулою:
.
Ця формула отримана із залежності для розрахунку концентрації завислих речовин у контрольному створі:
(розраховувати не треба),
де Δ - допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм3. Для господарсько-побутової категорії водокористування Δ = 0,75 мг/дм3 (див. Загальні вимоги);
nн – кратність початкового розведення даного водовипуску.
Речовини, що знаходяться у Загальних вимогах або належать до 3-го й 4-го класів небезпеки, а також речовини, єдині у своїй ЛОШ.
При використанні зосередженого водовипуску в межах населеного пункту норми якості води для цих речовин мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі").
Також має виконуватися універсальна вимога СГДС<Сст, що завжди справедлива при розрахунку СГДС.
Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:
.
Речовини 1-го й 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ.
При використанні зосередженого водовипуску в межах населеного пункту норми якості води для цих речовин мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі").
Для речовин 1-го або 2-го класів небезпеки з однаковими ЛОШ недостатньо, щоб концентрація кожної з цих речовин у стічній воді не перевищувала ГДК. Для таких речовин діє принцип сумації:
.
де Кі - коефіцієнт, що враховує ефект сумації, і розраховується для кожної з речовин за формулою:
, (перша умова),
де Сст і - концентрація в стічних водах забруднюючих речовин 1-го або 2-го КН з однаковими ЛОШ;
ГДК і – гранично допустима концентрація цих речовин.
Обов'язково має виконуватися умова:
(друга умова).
Якщо умова не виконується, здійснюється зниження Kі для всіх речовин 1-го або 2-го КН у цій ЛОШ, або декількох, або будь-якого одного, так, щоб ∑Kі=1. При зниженні Kі, зазвичай, користуються співвідношенням:
(третя умова).
Таким чином, величина Kі знаходиться в інтервалі:
.
Однак третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли Сф>Сст виникає протиріччя, у цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої й третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити Кі, щоб у сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої й третьої умов).
Після того, як сума Kі не перевищує 1, визначають СГДС для кожної з речовин:
.
У випадку, коли початково ∑Kі<1, і немає необхідності зменшувати Kі, тоді СГДС і=Сст і.