20. Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях.

Прийняття рішень - це основа діяльності організації. Від якості розроблення, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енергетичних та інформаційних ресурсів конкретної організації. За результатами рішень відбувається процес порівняння, аналізу та оцінки запланованих показників і досягнутих результатів. Прийняття та виконання управлінських рішень - найголовніший оцінювальний критерій керівних здібностей. Ухвалення управлінського рішення - це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. Результатом обраного рішення має бути якась дія.

Особливості прийняття рішень:

1. Великі масштаби рішень,

2. Величезна кількість рішень,

3. Прийняті рішення мають відповідати вимогам локального (національного) законодавства

4. Рішення в міжнародних корпораціях ураховують специфіку національних культур,

Важливо підкреслити такі особливості:

1. Значна тривалість процесу прийняття рішень, пов’язана з досить великою кількістю рівнів керівництва міжнародною корпорацією. Це породжує складну проблему централізації і децентралізації у прийнятті рішень.

2. Використання складніших методів прийняття рішень, що базуються переважно на інтуїції.

3. Більш ретельне інформаційне забезпечення процесу при- йняття міжнародних рішень для забезпечення їх високої якості, оскільки скоригувати прийняття рішення та усунути помилку в ньому досить складно через географічну відокремленість зарубіж­них відділень.

4. Спеціальна техніка врахування впливу міжнародного середовища на управлінські рішення.

21. Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.

22. Характеристика ключових сфер прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях.

Три основні сфери прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях:

• управління якістю,

• спільні підприємства і форми кооперації,

• міжнародна конкуренція.

Якість — це сукупність характеристик об'єкта, які стосу­ються його здатності задовольнити встановлені і передбачені потреби відповідно до його призначення. Тотальне управління якістю являє собою сукупність органі­заційної структури, процедур, процесів і ресурсів, необхідних для адміністративного забезпечення якості. Метою запровадження системи тотального управління якістю є забезпечення максималь­но високих результатів по всіх найважливіших для споживача критеріях.

Одна з ключових сфер прийняття рішень пов’язана зі творенням міжнародних спільних підприємств, учасниками яких виступають, з одного боку, транснаціональні корпорації, а з іншого — зарубіжні партнери, що діють у приймаючій країні. У такому разі створюються міжнародні команди для просування певного продукту (послуги) в певній країні. Такі кооперативні угоди вигідні для обох сторін: міжнародна корпорація отримує доступ на зарубіжні ринки; місцева національна компанія — нові продукти (послуги) для просування на національному ринку. Саме так діють американські, японські і корейські компанії на ринках Східної і Центральної Європи.

Щодо міжнародної конкуренції, то головними методами конкурентної боротьби є поліпшення якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, надання гарантії і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо. Поряд з цим використовуються “мирні” методи обмеження конкуренції: таємні угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково – технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної, ринкової стратегії.