4. Приватні

Для ефективної реалізації інвестиційного проекту керівництво повинно мати чітку "інвестиційну філософію", тобто зрозуміти для себе стратегію розвитку власного підприємства і напрямок інвестицій. Це може бути філософія росту - висока рентабельність проекту і високий ризик, філософія розвитку - модернізація і розширення виробництва, філософія екстенсивного або інтенсивного росту, філософія захоплення ринку і ін.

Сума інвестиції — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень. Грошовий потік — дисконтований або недисконтова-ний доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період "життєвого циклу" проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної для інвестора ставки доходності, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV=PV - CI,

де NPV (Netto present value) — чиста теперішня вартість проекту; PV — дисконтований грошовий потік від функціонування проекту; СІ — початкова сума інвестиції.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом порівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший проект є дотримання умови NPV>0. Тобто проект треба вва­жати прийнятим, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції, а з двох альтернативних проектів кращий той, у якого величина NPV більша.

Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огляду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

2. Рангування конкуруючих інвестиційних проектів

У практичній діяльності фінансиста-аналітика нерідко виникає необхідність дати оцінку прийнятих інвестиційних рішень (або таких, які перебувають на стадії прийняття) за наявності кількох конкуруючих варіантів інвестування. Конкуренція між інвестиційними проектами можлива, якщо в інвестиційному портфелі підприємства, по-перше, є взаємовиключні проекти, які забезпечують альтернативні засоби досягнення певної бажаної мети.

Дуже часто, конкуренція інвестиційних проектів виникає через обмеженість коштів, які можна було б спрямувати на інвестування розроблених, причому не взаємовиключних ефективних проектів.

Два (або кілька) інвестиційних проектів не взаємозалежні один від одного, якщо грошові потоки, а в загальнішому випадку - доходи і витрати, які очікуються від одного з них, не змінюються незалежно від того, чи буде здійснений інший проект.

Якщо рішення про прийняття або про відхилення одного проекту впливає на грошові потоки від іншого проекту, то говорять, що ці інвестиційні проекти взаємозалежні. Якщо перший проект залежить від другого, то варто вирішити, чи є сенс приймати рішення про перший проект окремо від рішення про другий проект. При цьому відношення залежності між проектами можуть бути різні: в одних випадках здійснення одного з проектів збільшує доходи від іншого проекту, в інших, навпаки, реалізація одного з проектів зменшує доходи від здійснення іншого проекту аж до взаємовиключення їх здійснення. Це наступає в разі, якщо доходи одного з проектів сягають нульової відмітки при здійсненні їх обох. Існує два основних методи рангування альтернативних інвестиційних проектів (тобто їх розміщення у порядку надання переваги при прийнятті рішень про фінансування):

за критерієм чистої теперішньої вартості (NPV);

за критерієм внутрішньої норми доходності інвестиції (IRR - Internal rate of return ). При використанні показника чистої теперішньої вартості абсолютна величина NPV може бути критерієм рангування лише інвестиційних проектів з рівновеликим розміром початкових витрат і з однаковим терміном "життєвого циклу".