- •Лабораторна робота №1 Тема: «Методи і прилади оцінки кліматичних умов на робочих місцях»
- •Загальні положення
- •Вимірювання температури повітря робочої зони
- •2.1.Скляні рідинні термометри
- •2.1.1.Звичайний термометр
- •2.1.2.Максимальний термометр
- •2.1.З.Мінімальний термометр
- •2.2.Вимірювання температури повітря
- •3.Вимірювання атмосферного тиску
- •3.1.Барометри - анероїди
- •4.Вимірювання вологості повітря
- •4.1.Методи вимірювання вологості
- •4.2.Психометричний метод. Психометри.
- •Лабороторна робота №3 Тема: «Засоби індивідуального захисту органів дихання» 1.Мета та задачі заняття
Лабораторна робота №1 Тема: «Методи і прилади оцінки кліматичних умов на робочих місцях»
-
Загальні положення
Мета роботи: вивчення принципу дії,устрою та умов використання приладів контролю параметрів мікроклімату на робочих місцях.
Метеорологічні умови робочоїзони- сукупність фізичних параметрів виробничого середовища, впливаючихна тепловий стан працюючих.
Мікроклімат робочої зони визначаються дією на людину температури,вологості,швидкості повітряного потоку і рідше променевим теплообміном. Деякий вплив чинить також атмосферний тиск.
Дослідження і оцінка кліматичних умов праці складається з замірів температури,вологості,швидкості руху повітря та атмосферного тиску, з наступним співставленням з діючими кормами.
-
Вимірювання температури повітря робочої зони
Фізична суть поняття температури досить складна. Вона може відображати параметр стану речовини, який вказує на якісну теплову сторону процесу. В іншому випадку це потенціал переносу теплової енергії - кількісна сторона процесу.
З метою одержання (визначення) якісних та кількісних характеристик теплових процесів які діються в навколишньому середовищі необхідне вимірювання температури Повітря.
Величину температури неможливо вимірити безпосередньо,як, наприклад, масу речовини чи довжину предмета. Тому температуру визначають непрямими способами,так, наприклад, по Зміненню яких-небудь фізичних властивостей,що характеризують величину і що змінюються з температурою однозначно та монотонно.
До них відносяться: об’єм,густина,довжина,електричний опір, термоелектрорухівна сила та і нше.
Розчини ще! характеризуються такими властивостями називаються термометричними. Найбільш розповсюджені термометричні речовини - ртуть, керосин, толуол, етиловий спирт, пентан та петролейний ефір.
Кращі властивості має ртуть: вона змочує скло, що дає можливість використовувати капіляри з діаметром до 0,1 мм та виготовувати точні термометри з ціною поділки 0,1-0,2 *С.Ртуть лишається рідиною в температурному інтервалі від -35,87 до -350,58*С. Решта термометричних рідин представлена органічними рідинами складних речовин які змочують скло. Це потребує використання капілярів з великим діаметром отвору. Але ці рідини мають більш низькі нижні температурні межі використання , вони дешевші та менш шкідливі.
2.1.Скляні рідинні термометри
Принцип дії цих термометрів полягає у використанні здатності між температурою та об’ємом термометричної рідини , поміщеної в термометр. Основними елементами конструкції термометра є (рис. 1}' скляний резервуар 1 з припаяним по нього скляним капіляром 2, термометрична рідина, шкала 3, градуйована в градусах температура, розміщена уздовж капіляра 2 і захисна скляна трубка 1.
При вимірюваннях температури повітря в більшості країн світу використовується стоградусна шкала Цельсія.
При підвищенні температури об’єм рідини збільшується, що веде до збільшення довжини (висоти) стовпчика рідини в капілярі. Залежність між температурою та висотою стовпчика рідини однозначне, а тому довжина стовпчика рідини с мірою вимірюваної температури, а верхній кінець стовпчика - меніск з показником температури.
В залежності від будови шкали термометри бувають двох різновидностей - з вставною шкалою та паличні. Вставна шкала закріплюється в корпусі термометра, а в паличних термометрах шкала нанесена на зовнішню поверхню товстостінного капіляра. За призначенням рідинні термометри бувають звичайні,максимальні та мінімальні.