83. Общая характеристика китайського права.

Сучасна правова система Китаю

Сучасна правова система КНР є симбіозом стародавніх правових традицій і сучасного законодавства, заснованих, з одного боку, на старокитайських філософських і правових концепціях, а з іншого — на ідеях «соціалізму з китайською специфікою» та деяких при­нципах романо-германського права. Змішаний характер китай­ської правової системи ускладнився після приєднання в 1997 р. колишньої англійської колонії Гонконг (нині провінції Сянган) до Китаю. Згідно з китайсько-британськими угодами, Сянгану надано особливий правовий статус, згідно з яким він має власну зако­нодавчу, виконавчу і судову систему, і лише питання зовнішньої політики і оборони делегуються центральним державним органам Китаю. Згідно із цими угодами, Китай підтверджує продовження чинності на території колишнього Гонконгу близько 140 законів Великобританії. Ці обставини указують на наявність у сучасній правовій системі Китаю деяких елементів загального права¹.

Таким чином, правова система Китаю на сучасному етапі модернізована і своєю зовнішньою формою відображає романо-германську модель правового будівництва. Проте правовий мен­талітет китайців, їхня правова свідомість і правова поведінка не вписуються в романо-германську модель та залишаються в рамках традиційної конфуціанської концепції праворозуміння, де нраву в процесах суспільного розвитку відводиться не головна, а допоміжна роль. Причина цього очевидна і полягає в тому, що романо-германське право є продуктом західної цивілізації і роз­вивалося воно в рамках західної традиції права. Що стосується китайського права, то воно, як уже наголошувалося, має найдав­нішу історію і його формування й еволюція відбувалися в рамках тих історичних умов і в рамках тих філософських поглядів, які до­корінно відрізняються від західних. Сприйнята китайським правом структура романо-германського права, система його джерел, ко­дифікація, інші форми нормотворчої діяльності, а також юридична техніка, на ґрунті китайської дійсності справили великий вплив на розвиток китайського суспільства. Разом із тим, вони зазнали і східного впливу.

Джерела сучасного права Китаю

Основним джерелом сучасного китайського права є закон. Сис­тему законодавства очолює конституція. Швидке зростання законодавчого масиву після прийняття Кон­ституції 1982 р. є відмітною рисою сучасної китайської правової системи. У ході реформ правотворчими органами різного рівня прийнято велику кількість різних законів, які у світлі ситуації, що змінилася, виступають правовим підґрунтям широкомасштабних економічних і політичних реформ. Були прийняті такі кодифіковані акти, як Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний, Лісовий і Водний кодекси.

Специфікою законотворчого процесу в Китаї є певний дуалізм у здійсненні законодавчих функцій. Згідно з Конституцією 1982 p., законодавча влада належить як Всекитайським зборам народних представників (ВЗНП), так і його Постійному комітету, що виконує в період між сесіями ВЗНП функції найвищого органу державної влади.

Джерелом сучасного китайського права є і підзаконні акти, такі як ухвали Постійного комітету ВЗНП, ухвали і розпоря­дження Державної ради, а також інші акти органів державної влади і управління.

Важливими джерелами права залишаються традиції і звичаї, які беруть свій початок у конфуціанстві. Через історичні і со­ціальні причини вони впродовж тисячоліть займали значне місце в правовій системі Китаю. Навіть законодавець виходить із кон­цепції створення сучасної законодавчої бази тільки у випадках подальшої нездатності традиціоналізму.

Судова практика на є джерелом права.

Міжнародні угоди та договори є джерелами права. Пріорітет міжнародних договорів.