- •Перевірка закону
- •Діелектрики в електричному полі. Діелектрична проникність
- •Властивості конденсатора
- •[Ред.]Характеристики конденсаторів
- •[Ред.]Температурний коефіціент ємності (ткє)
- •[Ред.]Класифікація конденсаторів
- •[Ред.]Питома ємність
- •[Ред.]Номінальна напруга
- •[Ред.]Полярність
- •[Ред.]Тангенс кута втрат
- •[Ред.]Електричний опір ізоляції конденсатора
- •[Ред.]Використання конденсаторів
- •[Ред.]Закон Джоуля-Ленца в диференційній формі
- •Питома теплова потужність струму дорівнює добутку провідності на квадрат напруженості.
- •Послідовне з'єднання
- •Паралельне з'єднання
- •Закон електромагнітної індукції в диференціальній формі
- •[Ред.]Використання
Діелектрики в електричному полі. Діелектрична проникність
У
діелектриках немає «вільних» електронів,
тому вони не проводять струм.
Є
два основні типи діелектриків.
1)
Полярні діелектрики складаються з
полярних молекул, диполів, тобто «здвоєних
електричних полюсів», які за відсутності
зовнішнього поля розташовані хаотично.
Приклади: дистильована вода, кам’яна
сіль.
2)
Неполярні діелектрики складаються з
нейтральних молекул.
Зовнішнє
поле чинить орієнтуючу дію на диполі в
полярному діелектрику.
Під
дією зовнішнього поля позитивні заряди
в молекулі речовини зсуваються в один
бік, електрони — в інший. Деформуюча
дія поля перетворює молекули неполярного
діелектрика на диполі.
Процеси
реагування діелектриків на зовнішнє
електричне поле називаються поляризацією
діелектрика.
Усередині діелектрика, вміщеного в
електричне поле напруженістю
,
виявляється електричне поле. Його
напруженість
,
де
—
напруженість поляризаційних зарядів;
.
5
Конденсáтор (рос. конденсатор, англ. capacitor; нім. Kondensator m) — система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділенідіелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром обкладок. Така система має взаємну ємність і здатна зберігати електричний заряд.
Властивості конденсатора
Конденсатор у колі постійної напруги не проводить струм, оскільки його обкладки розділені діелектриком. У ланцюгу зі змінною напругою він проводить електричний струм, оскільки коливання змінного струму викликають циклічну перезарядку конденсатора, а тому і струм у ланцюгу.
Конденсатор має реактивний опір, величина якого дорівнює: RC = 1/(ωC), де С— ємність конденсатора, ω — кутова частота струму, який протікає через нього. Відповідно, для постійного струму частота дорівнює нулю, а опір конденсатора — нескінченна величина (в ідеальному випадку).
При зміні частоти змінюється діелектрична проникність діелектрика і рівень впливу паразитних параметрів — власної індуктивності і опору втрат. На високих частотах будь-який конденсатор можна розглядати як послідовний коливальний контур, утворений ємністю С, власною індуктивністю LС і опором втрат Rn.
![]()
При f > fp конденсатор в колі змінного струму поводить себе як котушка індуктивності. Відповідно, конденсатор доцільно використовувати лише на частотах f < fp, на яких його опір має ємкісний характер.
[Ред.]Характеристики конденсаторів
[ред.]Ємність
Основною характеристикою конденсатора є його електрична ємність (точніше номінальна ємність), яка визначає накопичений заряд. Типові значення ємності конденсаторів складають від одиниць пікофарад до сотень мікрофарад. Але існують конденсатори з ємністю десятків фарад.
Ємність
плоского конденсатора, яка складається
з двох паралельних металічних пластин
площиною S кожна,
які розташовані на відстані d одна
від одної, в системі СІ виражена
формулою
,
де ε — відносна діелектрична
проникність середовища,
яке заповнює простір між пластинами.
Ця формула справедлива лише при малих d.
Для отримання великих ємностей конденсатори з`єднують паралельно. Загальна ємність батареї паралельно з`єднаних конденсаторів дорівнює сумі ємностей всіх конденсаторів, які входять у батарею.


При послідовному з`єднанні конденсаторів заряди усіх конденсаторів однакові. Загальна ємність батареї послідовно з`єднаних конденсаторів дорівнює
![]()
![]()
Ця ємність завжди менша мінімальної ємності конденсатора, який входить в батарею. Але при послідовному з`єднананні зменшується загроза пробою конденсаторів, оскільки на кожний конденсатор надходить лише частина різниці потенціалів джерела напруги.
