
- •Механізм управління інформаційними ресурсами промислових підприємств
- •1.Теоретичні основи управління інформаційними ресурсами підприємств
- •2.Методологічні аспекти управління інформаційними ресурсами промислових підприємств
- •3. Створення та реалізація механізму управління інформаційними ресурсами на підприємствах
- •Висновок
- •Література
3. Створення та реалізація механізму управління інформаційними ресурсами на підприємствах
Показником, що характеризує організаційну ефективність інформаційної системи, формування і використання інформаційних ресурсів в умовах стратегічного управління, є рівень зрілості інформаційної системи, який визначається на основі сукупності компетенцій, що дозволяють охарактеризувати основні процеси підприємства, пов'язані з інформаційним забезпеченням. Компетенцією є сукупність повноважень, які забезпечують наявний стан об'єкта або процесу, що відповідає заданим вимогам. Інформаційну систему підприємства характеризують такі компетенції: кадри (персонал супроводу та розвитку інформаційної системи і користувачі), технічне і програмне забезпечення, витрати на розвиток, підходи до обробки і збереження інформації, система управління, ключові процеси інформаційної системи і підприємства.
Для визначення кількісного показника рівня розвитку інформаційної системи підприємства розроблена шкала еволюції, що заснована на дев'ятьох зазначених параметрах. Метою оцінки є визначення поточного стану інформаційної системи підприємства з урахуванням основних тенденцій розвитку. Ktij – булева змінна, яка визначає відповідність i-ї компетенції j-й стадії.
де i – компетенція, що характеризує стан визначеного виду ресурсів або процесів у складі системи інформаційного забезпечення підприємства; n – кількість розглянутих компетенцій, приймемо n = 9 відповідно до виділених характеристик; аtxi – коригуючий коефіцієнт значимості i-ї компетенції у час t при дослідженні аргументу; при цьому сума аі дорівнює n. Рівень зрілості інформаційної системи призначений як для загальної оцінки стадій, так і для деталізованої оцінки розвитку в діапазоні стадії. Залежно від значення U виділяються п'ять рівнів зрілості, які притаманні підприємствам сучасного рівня розвитку:
Коефіцієнт atxi залежно від мети і завдань дослідження враховує такі чинники: вплив стадії розвитку інформаційних систем на вагомість компетенції; вплив витрат по видах ресурсів на рівень розвитку інформаційних систем; вплив темпів росту витрат ресурсів на темп розвитку або значення коефіцієнта, визнане експертами. Управління за компетенціями передбачає, що у першу чергу розвиваються ті компетенції, що максимально впливають на рівень зрілості інформаційних систем.
На тактичному рівні управління для аналізу умов функціонування автоматизованої інформаційної системи рекомендується використовувати показники, що характеризують технічну і програмну забезпеченість фахівців підприємства та відбивають витрати на технічне, програмне та організаційне забезпечення інформаційної системи (табл. 1).
Таблиця 1 Техніко-економічні показники функціонування інформаційної
системи підприємства
Показники |
Формула розрахунку (одиниця виміру) |
Характеристика |
Частка витрат на відділ автоматизованих систем управління (ВАСУ) в собівартості продукції |
де: ВВАСУ – витрати на ВАСУ; СВ – собівартість продукції. |
Характеризує рівень фінансування сфери обробки інформації |
Частка фонду оплати праці фахівців підрозділів сфери обробки інформації, у т.ч. працівників ВАСУ в загальному фонді оплати праці підприємства |
де: ПВФОП – питома вага фонду оплати праці працівників ВАСУ у загальному фонді оплати праці підприємства; ФОПВАСУ – фонд оплати праці працівників ВАСУ; ФОП ‑ фонд оплати праці підприємства. |
Характеризує кадрову політику в сфері обробки інформації, вимагає зіставлення з витратами на оплату праці і чисельністю фахівців ВАСУ й інших підрозділів, що забезпечують формування й обробку інформаційних ресурсів |
Середня вартість ПК |
де ВПК – балансова вартість ПК; n – Кількість ПК на підприємстві. |
Характеризує середню балансову вартість ПК |
Коефіцієнт завантаженості ПК (без обліку сервера) |
де Ч – кількість потенційних користувачів ПК на підприємстві. |
Характеризує середню кількість функцій, інформаційне забезпечення яких реалізовано за допомогою одиниці ПК |
Коефіцієнт забезпеченості користувачів ПК |
|
Характеризує рівень доступу користувача до автоматизованих систем обробки інформації |
Коефіцієнт завантаженості програмного забезпечення |
де КПЗ – кількість одиниць встановленого програмного забезпечення. |
Характеризує забезпеченість користувача програмними продуктами, використовується з показниками, що характеризують забезпеченість ПК |
Капіталомісткість програмного забезпечення одного ПК |
де ЗПЗ – витрати на програмне забезпечення, яке придбане у сторонніх організацій, або балансова вартість програмного забезпечення. |
Характеризує відносні витрати на програмне забезпечення, яке придбане у сторонніх організацій |
Капіталомісткість програмного забезпечення одного користувача |
|
Характеризує середні витрати на програмне забезпечення для підтримки функцій одного користувача |
Інтегральним показником оцінки впливу сукупних витрат на забезпечення інформаційними ресурсами користувачів є вартість прийнятого рішення:
, (2)
де Вр – вартість прийнятого рішення, грн.; t1 – час, витрачений на ухвалення рішення фахівцем, містить час збору й обробки інформації, год.; Зф – заробітна плата фахівця за одиницю часу, грн.; Зо – витрати на забезпечення умов роботи фахівця за одиницю часу, грн.; Зрм – витрати, пов'язані з обслуговуванням автоматизованого робочого місця фахівця в одиницю часу, грн.
Розглянуто процес кількісної оцінки інформаційних потреб користувачів на основі сегментації та формалізації об’єкта управління. Розглядаючи підприємство як систему (C), структуру якої можна визначити як сукупність процесів (Р), отримуємо:
,
(3)
де і – номер процесу; k – кількість виділених процесів.
Враховуючи класифікаційні ознаки інформаційних ресурсів, коефіцієнт інформаційного забезпечення події, як мінімальної одиниці процесу управління, має вигляд:
,
(4)
де v – номер класифікаційної ознаки; w – кількість класифікаційних ознак; h – номер інформаційних ресурсів; l – кількість виділених для аналізу інформаційних ресурсів; g – номер замовлення.
Доведено, що автоматизація додаткових функцій дозволяє підвищити ефективність інформаційної системи, оскільки не збільшує постійних витрат на її підтримку, а змінні витрати мають місце при розробці, впровадженні програмного модуля і навчанні користувача.
Отже, управління інформаційними ресурсами передбачає комплексну оцінку умов їхнього формування і використання в процесі управління підприємством. Результатом використання системи управління інформаційними ресурсами є розробка заходів щодо підвищення якісного рівня інформаційного забезпечення фахівців і керівників в умовах мінімізації витрачених ресурсів. Розроблено організаційно-економічну модель планування розвитку системи управління інформаційним забезпеченням підприємств, у якій процеси управління структуровані з урахуванням методології планування у галузі створення та використання інформаційних ресурсів.