7. Класифікація прийомів економічного аналізу

Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на дві групи: якісні та кількісні. Якісні прийоми дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси, визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні як процесу наукового пізнання в цілому, так і окремим науковим сферам дослідження.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаються функціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються для дослідження стохастичних взаємозв’язків. До перших відносять ланцюгові підстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб, інтегральний, пропорційного ділення, частковoї участі, балансовий прийом. Щодо засобів стохастичного факторного аналізу, то найбільшого поширення набули аналітичні групування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізувати певні економічні явища: лінійне програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін.

Прийоми факторного аналізу поділяються на способи детермінованого факторного аналізу (балансовий або сальдовий метод, елімінування, прийом дольової участі, пропорційного ділення, деталізації та узагальнення, логарифмічний, інтегральний та інші), способи стохастичного факторного аналізу (кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний, компонентний, багатомірний факторний аналіз, кластерний тощо) та способи оптимізації показників (економіко-математичні методи).

8.Аналіз праці та її оплати.

Забезпечення раціонального та ефективного використання трудо­вих ресурсів є найважливішим напрямом підвищення якості госпо­дарських процесів та їхніх складових елементів як у межах діяльності окремих підприємств, так і на рівні національної економіки. Тому оцінка ефективності відтворення сукупної робочої сили працівників підприємства (компанії, фірми тощо) та оцінка якості праці в умовах ринкових відносин є основними й одними з найбільш актуальних по­ложень даного субмодуля. Із переходом на Міжнародні стандарти фі­нансової звітності (МСФЗ 19 "Винагороди працівникам") та введен­ням відповідних міжнародних систем формування обліково-аналі­тичної інформації до категоріального апарату економічного аналізу включаються такі поняття, як людський капітал, винагороди праців­никам, виплати працівникам, класифікація виплат, забезпечення майбутніх виплат. Інформаційна база аналізу в сучасних умовах складається із 1) основних форм бухгалтерських документів з обліку основного складу підприємства та обліку нарахування і виплати за­робітної плати: форма № П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу", форма № П-2 "Особова картка", форма № П-5 "Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу", форма № П-8 "На­каз (розпорядження) про припинення трудової угоди", форма № П-13 "Табель обліку використання робочого часу", форма № П-49 "Розраху­нково-платіжна відомість", форма № П-51 "Розрахункова відомість", форма № П-53 "Платіжна відомість", форма № П-54 "Особовий раху­нок"; 2) обліково-фінансової інформації (форма № 2 "Звіт про фінан­сові результати" (розд. 2. "Елементи операційних витрат"), інформації на синтетичних рахунках класу 8 Плану рахунків "Витрати за елементами"; 3) статистичної інформації, яка міститься у формах статисти­чної звітності підприємств ("Звіт із праці" форма 2-ПВ, "Кількість окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів" фо­рма 6-ПВ та ін.), а також публікуються у статистичних збірниках та в засобах масової інформації; 4) обліково-управлінської інформації, яка формується у межах аналітичного або управлінського обліку; 5) обліково-податкової інформації, формування якої здійснюється відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підпри­ємств" (витрати на оплату праці у складі валових витрат), Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб".

У процесі аналізу забезпеченості працівниками виплат і продукти­вності праці використовуються такі методи та прийоми економічного аналізу, як групування, порівняння, коефіцієнтний метод, горизонта­льний аналіз, вертикальний аналіз, прийоми елімінування, балансо­вий метод. Найбільш ефективні методи аналізу визначаються залеж­но від виду інформаційної бази та конкретних завдань аналізу.