5. Місце економічного аналізу в системі наук

Економічний аналіз як практична функція управління господарською діяльністю у процесі свого становлення та розвитку зумовив появу нових наукових напрямів дослідження стану і вдосконалення цієї функції з метою підвищення її ефективності. Вироблення і систематизація знань з економічного аналізу перетворили ці напрями в спеціальну економічну науку, яка стала функціональною наукою і відповідає потребам практики щодо покращання функції аналізу в системі економічного управління.Становлення і розвиток аналізу визначили його місце в системі наук і зв’язок з ними. Він тісно пов’язаний з філософією та економічною теорією. Філософія для аналізу, як і для інших наук, є методологічною основою, що забезпечує діалектичний підхід у дослідженнях.Економічна теорія, вивчаючи економічні закони та механізм їх дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін, у тому числі й аналізу. У свою чергу, економічний аналіз сприяє розвитку економічної теорії. Численні аналітичні дослідження накопичують відомості щодо прояву економічних законів, вивчення яких дозволяє формулювати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки.Тісним є зв’язок економічного аналізу з менеджментом. Останній дозволяє визначити місце, роль завдання та організацію аналізу в його підсистемі управління, вимоги до вдосконалення функцій аналізу.Аналіз також тісно пов’язаний з економічним прогнозуванням. Передбачення ходу економічних процесів, складання планів та програм розвитку неможливе без широкого використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу для вибору найбільш доцільних рішень.

Двостороннім є зв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком. Дані обліку є головним джерелом інформації для аналізу. Таку інформацію аналітики не можуть підбирати та перевіряти без грунтовних знань методики обліку. Разом з тим, аналіз дає інформацію щодо недоліків обліку та напрямів його вдосконалення.Економічний аналіз також пов’язаний з фінансуванням і кредитуванням підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування, взаємовідносин з фінансовими та кредитними органами неможливо кваліфіковано проводити аналіз. З іншого боку сторони, здійснення процесів фінансування і кредитування вимагає обов’язкового попереднього аналізу об’єкта. Фінансово-кредитний інструментарій постійно вдосконалюється з урахуванням результатів аналізу, що вказує на ефективність впливу фінансів і кредиту на виробництво.Тісний також зв’язок економічного аналізу з математикою та статистикою. З їхньою допомогою кількісно вимірюються причинно-наслідкові зв’язки.Комплексний підхід до аналізу з урахуванням місця і взаємозв’язку з іншими науками дозволяє вдосконалити його як спеціальну науку, народжену об’єктивними потребами практики управління. В основі цієї науки – суспільний розподіл праці в системі управління господарською діяльністю, диференціація суспільних наук, викликана поглибленням пізнання об’єктивної дійсності.

6.Методи факторного аналізу.Елімінування – метод, за допомогою якого виключається дія ряду факторів. Метод елімінування передбачає, в першу чергу, вивчення впливукількісних, потім якісних чинників. Недотримання цього підходупризводить до отримання неоднозначного ступеня впливу чинників напоказник, що вивчається.До методу елімінування належать: 1.індексний метод;застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впли­вом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці.Прикладом об. аналізу є обсяг реалізації товарів,щоформується під впливом певного фізичного обс.тов. і цін на них.ІМ аналізу дає змогу розв’я- зати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек­си - це загальні індекси,уяких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть­ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль­ного індексу обсягу реалізації продукції 2.Метод ланцюгових підстановок;.Суть методу ланцюгових підстановок полягає у по­слідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу фак­торів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структур­них або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які – вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого. Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’я­зок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений ва­ріант методу ланцюгових підстановок — метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисни­ми кількісними параметрами перемножують на абсолют­не значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами — на абсолютне значен­ня звітного кількісного. 3.метод абсолютних різниць;4методи відносних різниць;Спосіб різниць (абсолютних і відносних)- це спрощенний метод ланцюгових підстановок, коли на досліджуване явища впливає лише 2 фактори: 1 –кількісний, 2 – якісний. Наприклад, на випуск продукції впливає кількість робітників і продуктивність праці 1 робітника Суть способу різниць: 1) для визначення впливу кількісного показника потрібно відхилення по цьому показнику помножити на план якісного; 2) для визначення впливу якісного показника потрібно відхилення по якісному показнику помножити на факт кількісного.