3. Комплектність та оформлення

КУРСОВОГО ПРОЕКТА (РОБОТИ)

Процес курсового проектування будується за принципом комплектності, тобто при виконанні кожного завдання треба вести одночасну та взаємопов’язану розробку фукціональних, ергономічних, естетичних, конструкційних, техноглогічних параметрів об’єкта, що проектується.

Робота над курсовим проектом (роботою) має декілька основних етапів, а саме: підготовчий, дизайнерська пропозиція, виконання та завершення пректу (роботи).

3.1 ЕТАПИ РОБОТИ НАД КУРСОВИМ ПРЕКТОМ (РОБОТОЮ)

• Підготовчий етап.

Перш ніж приступати до проектних дій (розробок, досліджень), необхідно вивчити ситуацію щодо виробів (об’єктів) аналогічний тому, який проектуватиметься. Збіраний матеріал обов’язково аналізується, проводиться копітка робота щодо функціонально-конструкторських, ергономічно-технологічних, естетичних властивостей аналогів. Накопичення цієї інформації відбувається за двома напрямами – це ознайомлення і вивчення науково-технічної і нормативно-довідкової літератури та ознайомлення з натурним матеріалом.

Саме на цьому етапі роботи у студента з’являються перші уявлення про майбутній проект (роботу), формується перші варіанти проектних ідей.

Відібраний матеріал складається з текстів, графічних зображень, ксерокопій, фотографій, записів і рисунків. Знайдений матеріал нотується, це полегшує його використання в подальшій роботі.

Всю зібрану інформацію слід осмислити, тому і вважається, що в підготовчому стилі роботи превалює аналіз, а у подальших етапах – синтез.

• Етап дизайнерської пропозиції.

На цьому етапі думки студента починають втілюватися у графіці або макеті. Це перші спроби реалізації задумки, перші схематичні креслення , начерки, замальовки. Після з’ясування і обговорення всіх параметрів починається робота над ескізами.

Для того щоб репрезентувати дизайнерську пропозицію, виконуються ескізи, до складу яких входять зображення в об’єкта в ортоганальних проекіях, елементарні схеми, розрізи; аксонометрія чи перспектива, пошуковий ескізний макет, пояснювальни тексти (на окремих листах чи окремо зброшурованих аркушах).

Пропозицію аналізують та обговорюють студент (автор) і керівник (консультант), а якщо виникає потреба, і завідувач відділення. Оцінюються художньо-образні, експлуатаційні, конструкторські, технологічні, економічні переваги й недоліки висунутої пропозиції. При затвердженні вона є базою для подальшої розробки і основою дизайнерського проекту.

• Етап виконання і завершення проекту (роботи).

Зміст цього етапу – розвиток і поглиблення затвердженої пропозиції. Кінцева мета – остоточне виконання усіх матеріалів, які репрезентують проект.

На цьому етапі в процесі розробки й деталізації курсового проекту (роботи) важливим є зберігати його головний композиційний задум. Для цього треба наочно мати ескізи й періодично повертатися до них, аби за деталями не втратити цілого.

Особливої ваги на цьому етапі вибуває всебічна координація різних властивостей об’єкта проектування (розробки): естетичних, функціональних, ергономічних, конструкційних, технологічних. Роботу щодо осмислення, уточності та координації складових частин курсового проекту (роботи).

Остаточне завершення курсової проектної роботи – докладне викладення змісту проекту за допомогою графіки, креслень, схем (ергономічних, вузлів, кріплень, з'єднань), технологічних таблиць витрат використаних матеріалів, технологічної послідовності виконання операцій пов’язаних з виготовленням складових об'єкту дизайну.

Технічна документація – це один з видів дизайнерських документів. Усі складові технічної документації у сукупності (іноді окремо) визначають суть дизайнерського рішення й обгрунтування обраного варіанта.

3.2 КОМПЛЕКТНІСТЬ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ). ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Курсовий проект (робота) виконується студентами випускного курсу відповідно до індивідуального завдання і графіка. Результатом курсового проектуваня є сукупність графічних і текстових документів.

Графічна частина (ортогональна проекція, аксонометрія, зображення в перспективі) – це документ який відбиває особливості зовнішнього вигляду об’єкта, його композицію, пластику окремих елементів оздоблення. Ці документи створюються на різних етапах курсового проектування. Ступінь детальності проробки матеріалів має бути адекватним характерові етапу.

В залежності від теми, характеру і обсягу завдання, графічна частина повинна чітко відзеркалювати суть дизайнерської розробки. Робота може виконуватися від руки (за допомогою креслярського приладдя) та за допомогою комп’ютерних художніх програм.

Окрім графічних зображень об’єкта, схем, таблиць, технічних креслень, на аркушах неюбхідно розмістити додаткову інформацію, а саме:

• Назва складової об’єкта курсового проектування.

• Найменування кожної самостійної схеми, таблиці.

• Масштаб зображень.

Графічні матеріали разом з іншими матеріалами проекту мають бути єдиною експозицією, котра сприяє кращому сприйняттю суті дизайнерської розробки.

Масштаби зображень обираються з такого ряду. Масштаби зменшення – 1:2,5; 1:5; 1:25; 1:50; 1:100. Масштаби збільшення – 2, 5:1; 10:1.

Бажано, щоб масштаби зображень були узгодженими.