4. 4. Закон перехода количественных изменений в качественные. Закон переходу кількісних змін у якісні.

Вторым законом диалектики является закон перехода количественных изменений в качественные. Другим законом діалектики є закон переходу кількісних змін у якісні.

Качество – тождественная бытию определенность, стабильная система определенных характеристик и связей предмета. Якість - тотожна буттю визначеність, стабільна система певних характеристик і зв'язків предмета.

Количество – исчисляемые параметры предмета или явления (число, величина, объем, вес, размер и т.д.). Кількість - обчислюються параметри предмета чи явища (число, величина, обсяг, вага, розмір і т.д.).

Мера – единство количества и качества. Міра - єдність кількості і якості.

При определенных количественных изменениях обязательно меняется качество. За певних кількісних змінах обов'язково змінюється якість.

При этом качество не может меняться бесконечно. При цьому якість не може змінюватися нескінченно. Наступает момент, когда изменение качества приводит к изменению меры (то есть той системы координат, в которой раньше происходило изменение качества под влиянием количественных изменений) – к коренной трансформации сущности предмета. Настає момент, коли зміна якості призводить до зміни заходи (тобто тієї системи координат, в якій раніше відбувалася зміна якості під впливом кількісних змін) - до докорінної трансформації сутності предмета. Такие моменты получили название «узлов», а сам переход в иное состояние понимается в философии как «скачок». Такі моменти отримали назву «вузлів», а сам перехід в інший стан розуміється у філософії як «стрибок».

Можно привести некоторые примеры действия закона перехода количественных изменений в качественные. Можна навести деякі приклади дії закону переходу кількісних змін у якісні.

Если нагревать воду последовательно на один градус по Цельсию, то есть изменять количественные параметры – температуру, то вода будет изменять свое качество – станет горячей (в силу нарушения структурных связей атомы начнут двигаться в несколько раз быстрее). Якщо нагрівати воду послідовно на один градус за Цельсієм, тобто змінювати кількісні параметри - температуру, то вода буде змінювати свою якість - стане гарячою (в силу порушення структурних зв'язків атоми почнуть рухатися в кілька разів швидше). При достижении же температуры в 100 градусов произойдет коренное изменение качества воды – она перейдет в пар (то есть разрушится прежняя «система координат» процесса нагревания – вода и прежняя система связей). При досягненні ж температури в 100 градусів відбудеться докорінна зміна якості води - вона перейде в пар (тобто зруйнується колишня «система координат» процесу нагрівання - вода і колишня система зв'язків). Температура в 100 градусов в данном случае будет узлом, а переход воды в пар (переход одной меры качества в другую) – скачком. Температура в 100 градусів в даному випадку буде вузлом, а перехід води в пару (перехід однієї міри якості в іншу) - стрибком. То же самое можно сказать и об охлаждении воды и ее превращении при температуре ноль градусов по Цельсию в лед. Те ж саме можна сказати і про охолодження води та її перетворення при температурі нуль градусів за Цельсієм в лід.

Если телу придавать все большую и большую скорость – 100, 200, 1000, 2000, 7000, 7190 метров в секунду, - оно будет ускорять свое движение (менять качество в рамках стабильной меры). Якщо тілу надавати все більшу і більшу швидкість - 100, 200, 1000, 2000, 7000, 7190 метрів в секунду, - воно буде прискорювати свій рух (міняти якість в рамках стабільної міри). При придании же телу скорости 7191 м/с («узловой» скорости) тело преодолеет земное притяжение и станет искусственным спутником Земли (изменяется сама система координат смены качества =- мера, произойдет скачок). При доданні телу швидкості 7191 м / с («вузловий» швидкості) тіло подолає земне тяжіння і стане штучним супутником Землі (змінюється сама система координат зміни якості =- захід, відбудеться стрибок).

В природе не всегда удается определить узловой момент. У природі не завжди вдається визначити вузловий момент. Переход количества в принципиально новое качество может произойти: Перехід кількості в принципово нову якість може відбутися:

резко, одномоментно; різко, одномоментно;

незаметно, эволюционно. непомітно, еволюційно.

Примеры первого случая были рассмотрены выше. Приклади першого випадку були розглянуті вище.

Что касается второго варианта (незаметного, эволюционного коренного изменения качества – меры), то хорошей иллюстрацией данного процесса были древнегреческие апории «Куча» и «Лысый»: «При добавлении какого зерна совокупность зерен превратиться в кучу?»; «Если из головы будет выпадать по волосу, то с какого момента, с выпадением какого конкретного волоса человека можно считать лысым?». Що стосується другого варіанта (непомітного, еволюційного докорінної зміни якості - заходи), то гарною ілюстрацією цього процесу були давньогрецькі апорії «Купа» і «Лисий»: «При додаванні якого зерна сукупність зерен перетворитися на купу?», «Якщо з голови буде випадати по волосу, то з якого моменту, з випаданням якого конкретного волоса людини можна вважати лисим? ». То есть грань конкретного изменения качества может быть и неуловимой. Тобто грань конкретного зміни якості може бути і невловимою.