
- •79.Державне регулювання розподілу доходів
- •82.Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань.
- •80.Економічне зростання і його чинники.
- •83.Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •78.Споживання, національний дохід і заощадження.
- •70.Економічне відтворення: сутність, види.
- •67.Функції, форми та методи державного регулювання ринкової економіки
- •97.Фінансова олігархія та її еволюція.
- •17.Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •56.Акціонерне товариство як сучасна форма підприємництва.
- •111.Міжнародна трудова міграція.
- •49. Організаційно-правові форми підприємництва
- •41. Фондові біржі як елемент інфраструктури ринку.
- •55.Податки та платежі з доходів підприємства.
- •1) По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.
- •2) У залежності від характеру ставок розрізняють:
- •66 Держава як суб'єкт економічних відносин.
- •9.Типи економічних систем, класифікації ек с-м.
- •11.Власність як економічна категорія.
1) По методу встановлення оподатковування податки можуть бути прямими і непрямим, що обумовлює можливість їхнього перенесення на споживача.
Прямі податки, у свою чергу, підрозділяються на реальні й особисті.
Реальні податки включають податки на землю, промисел і т.п.
До особових податків відносяться прибутковий податок, податок на прибуток, податок на доходи від грошового капіталу, ресурсні платежі, податок на майно.
Прибутковий податок — основний вид прямого податку, що стягується з доходу чи прибутку підприємства, організації, юридичних осіб і надходить у дохідну частину бюджету.
Податок на прибуток — складова частина податкової системи. Він встановлюється у відсотках (ставка податку), є частиною балансового прибутку і служить джерелом перерозподілу національного доходу.
Податок на майно підприємства, що знаходиться на балансі — це сукупність основного капіталу, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат. Податок на майно не може перевищувати 20% від вартості оподатковуваного податком майна.
2) У залежності від характеру ставок розрізняють:
• Пропорційні;
• Прогресивні;
• Регресивні податки.
Пропорційний податок не залежить від розміру доходу, тобто застосовуються однакові ставки.
При прогресивному податку відрахування в бюджет зростають у міру збільшення доходу.
Регресивні ставки зменшуються в міру росту доходу.
Непрямі податки — це податки на товари і послуги, що сплачуються у виді надбавок до ціни і тарифів.
До них відносяться:
• акцизи;
• податок на додаткову вартість;
• мита;
• податки на операції з цінними паперами.
Акцизні податки застосовуються в основному для товарів масового споживання і послуг приватних підприємців і організацій. Їх включають у ціну на чи товар тариф. Абсолютна величина акцизного податку встановлюється як надбавка до вільної відпускної ціни товару.
По способу стягування акцизні податки підрозділяються на індивідуальні й універсальні.
Індивідуальний податок стягується з вартості валової продукції підприємства, а універсальний — з одиниці вартості товару.
3) За часом оплати вони класифікуються на одноразові і багаторазові.
Одноразові податки виплачуються один раз на якій-небудь стадії виробництва, багаторазові — на кожній стадії виробничого циклу.
Податок на додаткову вартість найбільш прийнятний для умов ринкових відносин і розраховується на основі доходу, отриманого підприємством на всіх стадіях виробничого процесу і звертання. Таким чином, ПДВ представляє в бюджеті частина доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробничого процесу і реалізації товарів (робіт, послуг). У свою чергу, установлена ставка ПДВ відповідно до чинного законодавства застосовується до оподатковуваного обороту. Отже, для визначення абсолютної величини ПДВ, призначеної для внеску в бюджет, слід із ПДВ, отриманого від реалізації, виключити податок, сплачений постачальникам і підрядчикам. Іншими словами, додана вартість підприємства, оподатковувана податком, являє собою різницю між вартістю реалізованої продукції і вартістю матеріальних ресурсів, використовуваних у процесі виробництва і реалізації продукції.
Митні податки — це інструмент державної політики, що зрівнює ціни на імпортні товари й анадогічну продукцію внутрішнього ринку. Іншими словами, мита стягуються при імпорті й експорті різних товарів.