Рішення

1. Формула кваліфікації:

а) ч.3 ст. 308 КК (великі розміри, розбій...);

б) ч. 2 ст. 308 КК ( насильство, що не є небезпечним...);

в) ч. 3 ст. 308 (розбій...); ч. 1 ст. 119 КК;

г) ч.3 ст. 308 (розбій...); ч. 2 ст. 121 КК (смерть).

2. Обгрунтування кримінально – правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів.

2.1 Кваліфікація викрадення наркотичних засобів в цих варіантах здійснюється за спеціальною нормою ( ч. 2 (3) ст. 308 КК) відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України (ППВСУ) від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику в справах про злочини проти власності”.

2.2 Дії суб’єкта у варіантах а), в) і г) кваліфікується за ч. 3 ст. 308 КК за ознакою „ розбій з метою викрадення наркотичних засобів” , відповідно до того, що насильство, застосоване при викраденні, за аналогією до п. 9 ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику в справах про злочини проти власності”, є небезпечним для життя чи здоров’я і, відповідно, воно є ознакою того розбою, про який йдеться в ч.3 ст.308 КК.

2.3 Кваліфікація викрадення наркотичних засобів у варіанті б) за ч. 2 ст. 308 КК здійснюється за ознакою насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Побої є проявом такого насильства – див. за аналогією п. 5 ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику в справах про злочини проти власності”.

2.4 Заподіяння ЛТУ у варіанті а) охоплюється ч. 3 ст.308 КК за аналогією до абзацу 1 п. 11 ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику в справах про злочини проти власності”. .

2.5 Щодо самостійною кваліфікації вбивства через необережність у варіанті в) – див. абзац 4 п. 11 ППВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику в справах про злочини проти власності”. – за аналогією.

2.6 Щодо кваліфікації ТТУ, що спричинило смерть потерпілого у варіанті г) – див. абзац 3 п. 11 цієї ж постанови – за аналогією .

2.7 Особливості кваліфікації викрадення наркотичних засобів у варіанті а) щодо розмірів наркотичних засобів здійснюється з урахуванням положень пункту 20 ППВСУ від 26.04.2002 року № 4 „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, іх аналогів чи прекурсорів”.

3. Обгрунтування кримінально – правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів

3.1 Особливості кваліфікації насильства, застосованого при викраденні наркотичних засобів, у варіантах а) – г) зумовлена правилами кваліфікації при конкуренції частини (відповідна кваліфікуюча ознака, що передбачає насильство) і цілого (ЮСЗ передбаченого ч. 2 (3) ст. 308 КК). Оскільки у варіантах а) і б) застосоване суб’єктом насильство відповідає ЮСЗ, які за ступенем тяжкості не є більш тяжкими, ніж злочин, передбачений цілим, воно повністю охоплюється ознаками цілого „розбій” та „насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я” і кваліфікація здійснюється лише “за цілим” ( в даному випадку орієнтиром при співвідношенні тяжкості злочинів виступають показники санкцій відповідних частин статей Особливої частини КК ).

3.2 Самостійна кваліфікація насильства у варіантах в) і г) зумовлена особливим різновидом конкуренції частини і цілого, коли ціле ( відповідний ЮСЗ, передбаченого ст.308 КК) не охоплює жодною своєю ознакою наслідку у вигляді смерті потерпілого і спричинення такого наслідку має отримувати окрему кваліфікацію.

3.3 В усіх варіантах кваліфікація викрадення наркотичних засобів здійснюється за правилами кваліфікації при конкуренції загальної і спеціальної норми (ч.2 (3) ст. 308 КК). Відповідно до загального правил у варіантах а) – г) кваліфікація здійснюється лише за спеціальною нормою ( ч. 2 (3) ст. 308 КК).

3.4 При кваліфікації викрадення наркотичних засобів у варіанті б) та г) виникає конкуренція особливо кваліфікованого ЮСЗ, передбаченого загальною нормою (ч. 5 ст. 186; ч. 4 ст. 187 КК) та кваліфікованого ЮСЗ, передбаченого спеціальною нормою (ч. 2 (3) ст. 308 КК). Незважаючи на те, що загальна норма (ч. 5 ст. 186; ч. 4 ст. 187 КК) передбачає більш тяжкий злочин, ніж злочин, передбачений спеціальною нормою (ч. 2 (3) ст. 308 КК), нами обрано підхід, за яким кваліфікація здійснюється відповідно до загальних правил кваліфікації ( див. пункт 3.3 рішення) та на користь суб’єкта – лише за спеціальною нормою (ч. 2 (3) ст. 308 КК).

5