Зразок вирішення завдань з Особливої частини Кримінального права України. Завдання 1

Суб’єкт вчинив ( за варіантами) :

а) три злочини: перший з яких – умисне вбивство на замовлення з корисливих мотивів; другий – закінчений замах на умисне вбивство на замовлення з корисливих мотивів; третій - закінчений замах на умисне вбивство народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю;

б) три злочини: перший з яких – умисне вбивство з ревнощів; другий – умисне вбивство з метою приховати перший злочин; третій – закінчений замах на умисне вбивство працівника міліції під час затримання суб’єкта.

Питання: 1. Яка має бути проміжна і остаточна кваліфікація дій суб’єкта (написати лише ФК)? 2. Які правозастосовчі та теоретичні орієнтири необхідно використати для вирішення завдання ?

Рішення

1. Формула кваліфікації

а) Проміжна: 1) п.п. 6,11 ч. 2 ст. 115 КК

2) ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 11,13 ч. 2 ст. 115 КК

3) ч. 2 ст. 15, п.п. 8,13 ч. 2 ст 115; ст.112 КК

Остаточна: п.п. 6,11 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 8, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ст. 112 КК

б) Проміжна: 1) ч. 1 ст. 115 КК

2) п.п. 9,13 ч. 2 ст. 115 КК

3) ч. 2 ст. 15, п.п. 8,13 ч. 2 ст 115; ст. 348 КК

Остаточна: ч. 1 ст. 115; п.п. 9,13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п.п. 8,13 ч. 2 ст 115; ст. 348 КК.

2. Обгрунтування кримінально – правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів.

2.1. Кваліфікація за п. п 6,11 ч. 2 ст. 115 КК епізодів 1) та 2) варіанту а) здійснюється відповідно до абзацу 4 пункту 15 ППВСУ від 7 лютого2003 року № 2 „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи” .

2.2. Кваліфікація закінчених замахів на умисне вбивство у варіанті а) за п.13 ч.2 ст. 115 КК здійснюється відповідно до абзацу 1 пункту 17 ППВСУ від 7 лютого 2003 року № 2 „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи” .

2.3. У епізоді 3 варіанту а) та епізоді 3 варіанту б) умисне вбивство „спеціального потерпілого” кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених загальною і спеціальною нормами, відповідно до абзацу 5 пункту 12 ППВСУ від 7 лютого 2003 року № 2 „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи” .

2.4. У епізоді 1 варіанту б) кваліфікація здійснюється відповідно до пункту 20 ППВСУ від 7 лютого 2003 року № 2 „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я людей” .

2.5. У проміжній кваліфікації у варіанті а) суб’єкту інкриміновано 4 ЮСЗ, а в остаточній – 3 ЮСЗ. Це зумовлено тим, що закінчені замахи на умисне вбивство, передбачене ч.2 ст.115 КК, відповідають одному і тому ж ЮСЗ – вони не утворюють сукупності злочинів і кваліфікуються з урахуванням їх повторності за аналогією з закінченими умисними вбивствами при обтяжуючих обставинах – див. абзац 3 пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України (ППВСУ) від 07 лютого 2003 року № 2 „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи” .

3. Обгрунтування кримінально – правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів.

3.1 При кваліфікації дій суб’єкта у епізоді 3 варіанту а) та епізоді 3 варіанту б) виникає конкуренція кваліфікованого ЮСЗ, передбаченого загальною нормою, та ЮСЗ, передбачених спеціальними нормами. У даному випадку – див. пункт 2.4 рішення – при кваліфікації застосовано як виняток „правозастосовчий” підхід, за яким кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів, передбачених загальною та спеціальною нормами.

3.2.При остаточній кваліфікації злочинів у варіанті б) виникає проблема кваліфікації умисного вбивства без обтяжуючих обставин. В даному разі воно отримує окрему кваліфікацію у відповідності з буквальним розумінням ч.1 ст.33 КК – застосовується так званий “теоретичний” підхід, а не “правозастосовчий” (наприклад, за аналогією з абзацем 2 п.15 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 5 “Про судову практику у справах про хабарництво”).