4. Оцінка фінансового стану на основі методу коефіцієнтів

Аналіз і оцінювання структури балансу підприємства проводиться за допомогою таких показників: 1) коефіцієнта поточної ліквідності; 2) коефіцієнта забезпеченості власними коштами; 3) коефіцієнта відновлення платоспроможності.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпе­ченість підприємства оборотними коштами для ведення господар­ської діяльності та своєчасного погашення термінових зобов'язань підприємства. Коефіцієнт визначається як відношення вартості оборотних засобів (виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти, дебіторська заборгованість та інші оборотні активи) до найбільш термінових зобов'язань підприємства у вигляді короткотермінових кредитів банків, короткотермінових позик і різних кредиторських заборгованостей та інших короткотермінових пасивів за формулою:

де Кл – коефіцієнт поточної ліквідності; ПА2 – підсумок розділу II активу балансу; ПА3 – підсумок розділу III активу балансу; ПП2 – підсумок розділу II пасиву балансу.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості. Він визначається як відношення різниці між обсягом джерел власних коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших поза оборотних активів до фактичної вартості оборотних засобів підприємства у вигляді виробничих засобів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторських заборгованостей та інших оборотних активів за формулою:

де Кз – коефіцієнт забезпеченості власними засобами; ПП1 – підсумок розділу І пасиву балансу; ПА1 – підсумок розділу І активу балансу; ПА2 – підсумок розділу II активу балансу; ПА3 – підсумок розділу III активу балансу.

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності характеризує наявність реальної можливості підприємства відновити (або втратити) свою платоспроможність протягом певного періоду. Коефіцієнт відновлення платоспроможності визначається як сума фактичного значення поточної ліквідності на кінець звітного періоду і змін значення його між кінцем та початком звітного періоду у перерахунку на встановлений період відновлення (втрати) платоспроможності за формулою:

де – фактичне значення (наприкінці звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності (Кл); Пв – встановлений період відновлення (втрати) платоспроможності підприємства у місяцях; Зм – звітний період у місяцях; Кл – значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку звітного періоду; Кн – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності (Кн = 2).

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним є відхилення розглянутих коефіцієнтів від їхніх нормативних значень у бік зменшення.

Попереднє оцінювання фінансово­го становища підприємства вимагає перетворення бухгалтерського балансу на аналітичний баланс. Таке перетворення дає можливість проаналізувати структурні зрушення у балансі (за рахунок яких засобів відбулося зростання активів).

При аналізі пасивів доцільно розглянути зміни у співвідношенні власного капіталу та залучених коштів, які відбулися протягом дано­го періоду. Такий аналіз дає можливість оцінити роботу підприємства з кредитними ресурсами, з власними джерелами фінансування.

Для глибшого оцінювання необхідно використати ряд додаткових показників, згрупувавши їх таким чином: 1) показники ліквідності; 2) показники фінансової стійкості; 3) показники ефективності виробництва.

Так, показники ліквідності дають можливість визначити здатність підприємства сплатити свої короткотермінові зобов'язання. На відміну від розглянутого коефіцієнта поточної (загальної) ліквідності, що знаходиться, згідно із стандартами, між 1,0 та 2,0, є різновиди цього показника, що характеризують активи за ступенем ліквідності. Зокрема, коефіцієнт швидкої ліквідності або "критичної оцінки" (Кшв лікв) розкриває відношення найбільш ліквідної частини оборотних засобів до поточних зобов'язань. Розрахунки цього показника зумовлені різною ліквідністю окремих категорій оборотних засобів; якщо грошові кошти можуть бути безпосереднім джерелом виплати поточних зобов'язань, то запаси можуть бути використані лише після реалізації, що передбачає наявність у покупця грошових коштів.

Найбільш ліквідними статтями оборотних засобів є грошові кошти, що знаходяться на рахунках у банку та у касі, а також у вигляді цінних паперів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс лікв) є найбільш виразним критерієм платоспроможності та обчислюється за формулою:

Вважається, що значення цього коефіцієнта не має бути нижчим 0,2.

Погіршення фінансового стану підприємства супроводжується "проїданням" власного капіталу, зниженням фінансової міцності – фінансової незалежності підприємства, здатності маневрувати власними засобами, забезпечувати безперебійний процес підприємницької діяльності. Фінансова стійкість підприємства характеризується трьома групами показників:

• показниками, що характеризують співвідношення власних та залучених коштів (коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт залучених коштів, коефіцієнт покриття інвестицій);

• показниками, що характеризують стан оборотних засобів (коефіцієнт забезпеченості матеріально-виробничих запасів власними оборотними засобами, коефіцієнт маневреності власних оборотних засобів, коефіцієнт маневреності функціонального капіталу);

• показниками, що характеризують стан основних засобів (коефіцієнт реальної вартості майна, коефіцієнт співвідношення поточних активів та нерухомості та ін.).

При визначенні стійкості роботи підприємства розрізняють такі рівні фінансової міцності:

• абсолютна стійкість;

• нормальна стійкість;

• нестабільний фінансовий стан, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення власних за­собів і збільшення власних оборотних засобів, а також за рахунок залучення довгострокових пасивів;

• кризовий фінансовий стан, при якому грошові засоби, корот­котермінові цінні папери та дебіторська заборгованість не покрива­ють його кредиторської заборгованості та прострочених позик.

За кризового і нестабільного фінансового стану стійкість може бути відновлена шляхом обґрунтованого зниження запасів і витрат.

Узагальнююче оцінювання ефективності підприємницької діяльності базується на аналізі коефіцієнта оборотності інвестиційного капіталу (Коб.інв.кап ) за формулою:

Цей показник показує швидкість обороту всього інвестованого капіталу підприємства, в якому знаменник розраховується як серед­ньорічна величина.