9

Тема 12. Управління підприємницькою діяльністю

1. Підприємницький капітал фірми: структура та порядок формування.

2. Необхідність і напрями аналізу підприємницької діяльності.

3. Методика проведення аналізу фінансової звітності підприємства.

4. Оцінка фінансового стану на основі методу коефіцієнтів.

5. Використання операційного і фінансового важелів у підприємницькому управлінні.

6. Ефективність підприємницької діяльності.

1. Капітал – це матеріальні та грошові кошти, а також інтелектуальні надбання що використовуються у процесі виробництва, його обслуговування і є джерелом та засобом отримання прибутку. Підприємницький капітал – певна сума грошей, що використовується для конкретної справи з метою отримання прибутку або прав управління підприємництвом (акціонерним товариством) через прямі чи портфельні інвестиції.

Позичковий капітал – не належить конкретній справі, а надається іншій особі (інвестору) для тимчасового користування на засадах повернення і сплати певного відсотка. Він є специфічним товаром, а його ціною вважається депозитна (облікова) ставка чи позичковий відсоток.

Позичковим за значенням (сутністю) до терміна "капітал", але не тотож­ним за величиною є поняття капітальних вкладень (вкладень капіталу), що характеризують реальні інвестиції у відтворення фондів (фіксованих активів) і на приріст матеріально-виробничих запасів.

Початковий капітал – це капітал, що вкладається у будь-яку власну справу з самого початку практичної реалізації підприємницького проекту, на початок стадії підприємницької діяльності в цілому.

Наявний підприємницький капітал – сукупність усіх витрат у грошовій формі, які необхідно здійснити задля реалізації проекту й отримання очікуваного ефекту.

У сучасних умовах функціонування економіки України формування підприємницького капіталу має свої особливості, зумовлені наступним:

• відсутністю необхідної інфраструктури;

• готовністю держави сприяти практичній реалізації соціально важливих підприємницьких проектів.

Структура підприємницького капіталу фірми:

1) за економічним значенням:

• основний капітал – засоби виробництва, за допомогою яких фірма виготовляє та реалізує власну продукцію (будівлі, споруди, устаткування, рухомий склад транспорту, інструменти тощо);

• оборотний капітал – включає все те, що "проходить" через фірму і призначене для виробничого та особистого споживання або продажу на ринку (сировина, матеріали, готівка у касі підприємства і на банківських рахунках, включаючи кошти на оплату праці персоналу; готова продукція).

2) за елементним складом:

• технічні засоби виробництва – будівлі, споруди, устаткування, транспорт, інструменти, які використовуються не лише як об'єкти власності, а й на правах оренди, лізингу, тимчасового користування тощо;

• матеріалізовані оборотні елементи виробництва – сировина, матеріали, пристосування, інструменти одноразового або короткострокового використання;

• грошові оборотні кошти виробництва (фонд оплати праці, кошти на рахунку в банку) – об'єкти інтелектуальної власності (вартість власної підприємницької ідеї, патенти, авторські права на винахід, "ноу-хау").

Способи формування підприємницького капіталу:

1. Фінансові підсумки попередньої підприємницької діяльності (власної або успадкованої).

2. Особисті заощадження (у грошовій, речовій, товарній формах).

3. Позичкові кошти, тобто отримані в борг з певними зобов'язаннями (наприклад, сплата встановленого відсотка за рік).

Третій спосіб формування початкового статутного капіталу поширений в Україні, але отримати кредит не так просто – потрібна гарантія щодо його вчасного повернення: якість підприємницького проекту, точність економічних розрахунків, висока ймовірність значного ефекту, швидка оборотність й окупність капіталу.

Позика (позичка) – це вид господарсько-економічної операції, у процесі здійснення якої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у тимчасову власність гроші або товари (речі), а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму чи кількість товару в обумовлений строк. Отже, позика надається завжди на умовах повернення, але без комерційного зиску, тобто безкоштовно.

Кредит – господарсько-економічна операція з надання однією стороною (звичайно юридичною особою) іншій (юридичній або фізичній особі) грошей чи певного товару в борг (строкове користування на засадах повернення) і, як правило, за певну плату (сплату встановленого відсотка від загальної суми кредиту). Кредитні операції звичайно є багатонаправленими і порівняно численними. У зв'язку з цим їх варто групувати (класифікувати) за певними ознаками.

Групування кредитних операцій за основними ознаками.

1. Методи стягнення відсотка:

• на момент надання позики;

• на момент повернення кредиту;

• рівномірними внесками через певні проміжки часу.

Зовсім недавно в Україні визнано за необхідне розрізняти можливі методи стягнення відсотка за кредит. Певний відсоток дозволяється сплачувати на момент надання або повернення кредиту, а також внесками відповідних сум через певні (рівномірні) проміжки часу. Такі методи забезпечують більшу гнучкість і ефективність системи кредитування

2. Характер повернення:

• Кредит повертається в розстрочку – це здійснення кількох послідовних платежів у межах загальної суми кредиту з урахуванням відсотка за користу­вання ним;

• Кредит повертається одразу – основним способом погашення кредитів є разове повернення зі сплатою пев­ного відсотка за користування ними.

3. Категорія позичальників:

• кредити для поповнення тимчасової нестачі оборотного капіталу або вкладення в оборотний капітал – до найчисленнішої категорії позичальників належать фірми (підприєм­ства, організації, установи), яким надаються відповідні кредити для попо­внення власних оборотних коштів або для інвестування різних за призна­ченням об'єктів;

• кредити посередникам фондового ринку (під заставу цінних паперів);

• сільськогосподарські кредити на покриття капітальних і поточних витрат – часто отримують колективні господарства і фермери для придбання сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, гербіцидів тощо;

• іпотечні кредити (довгострокові кредити під заставу нерухомості).

4. Строк повернення:

• онкольні, тобто кредити до запитання, які повертаються на першу вимогу кредитора;

• короткострокові – надаються на термін до одного року;

• середньострокові – надаються на термін від одного до п'яти років;

• довгострокові – надаються на термін понад п'ять років.

5. Форма застави (забезпечення):

• бланкові – бланкові позички – позички без будь-якого забезпечення (матеріального чи фінансового);

• вексельні – означають кредитні операції, що здійснюються під заставу векселів;

• під товарні – означають кредитні операції, що здійснюються під заставу товарних цінностей (майна);

• фондові – означають кредитні операції, що здійснюються під заставу цінних паперів.