- •31. Класичне, статистичне та геометричне означення ймовірності.
- •32. Емпірична функція розподілу, її властивості та графік.
- •33.Різновиди випадкових подій
- •34. Точкові оцінки.
- •35. Перестановки, сполучення, комбінації : формули для обчислення.
- •36. Інтервальні оцінки
- •37. Перестановки, сполучення, комбінації : формули для обчислення.
- •38. Статистична перевірка гіпотез
- •39. Дії над множинами
- •2. Об'єднання (сумою) множин.
- •40. Похибки перевірка гіпотез
37. Перестановки, сполучення, комбінації : формули для обчислення.
Комбінаторика – розділ математики, в якому розв’язуються задачі вибору й розташування елементів множин за заданими правилами. До основних понять комбінаторики належать поняття розміщення, комбінації (сполуки) та перестановки. Перестановками k-елементної множини яких входять елементів і які відрізняються хоча б одним елементом або тим, що принаймні один елемент входить в різні сполучення різне число разів. , -з повтореннями. - без повторень.
Розміщеннями з n елементів по називаються будь-які впорядковані елементні підмножини n-елементної множини, що різняться одна від одної або своїми елементами, або їхнім порядком (якщо вибрані елементи не повторюються, то маємо розміщення без повторень, а якщо повторюються – розміщення з повтореннями. -без повторень, - з повторенням
38. Статистична перевірка гіпотез
Одна з основних задач математичної статистику полягає у підтвердженні або спростуванні певного припущення (гіпотези) відносно генеральної сукупності зробленої на основі вибіркової. Сама процедура зіставлення гіпотези з вибірковими даними називається перевіркою статистичної гіпотези. Статистична гіпотеза підтверджується або спростовується, але ж ніяк не доводиться. Гіпотеза може бути правильною або неправильною, при її прийнятті або спростуванні можлива помилка, тому при проведенні статистичного тестування ми визначимо помилки 1 та 2 виду.
Статистична гіпотеза (гіпотеза) - це певне твердження (припущення) відносно генеральної сукупності, що перевіряється на основі вибірки. Гіпотеза називається параметричною, якщо перевіряється припущення про параметри розподілу певного виду та непараметричною, якщо перевіряються гіпотеза про вид невідомого розподілу.
Одна гіпотеза називається основною (або нульовою) її позначають Но, логічне заперечення основної гіпотези називається альтернативною та позначається Ні або На.
Гіпотеза, що фіксує єдине значення параметра, називають простою, в іншому випадку — складною.
Правило, за яким приймається рішення про прийняття або відхилення гіпотези Н0, називають статистичним критерієм перевірки гіпотези Н0. Рішення приймають на основі вибірки Х1,Х2і ...Хп , за якою формують спеціальну функцію вибірки Тп — Т(Х1,Х2, ...Хп\ цю функцію називають статистикою критерію.
Принцип перевірки гіпотез. Множина можливих значень статистики критерію ТГі розділяється на дві підмножини, що не перетинаються: критичну область S, тобто область відхилення гіпотези Но, та область S---- прийняття цієї гіпотези. Якщо фактичне (спостережне, вирахуване на основі вибірки) значення критерію потрапляє в критичну область S то основна гіпотеза Н0 відхиляється та приймається альтернативна Н1 , в іншому випадку приймається основна гіпотеза, тобто відхиляється альтернативна.
Алгоритм проведення статистичного тестування
-
На основі вибірки Х1,Х2 , … Хп сформулювати нульову та альтернативну гіпотези.
-
У кожному конкретному випадку підбирають статистику критерію Тп= Т(Х1,Х2,…Хn) зазвичай, з нижче зазначених: U - нормальний розподіл, розподіл хі-квадрат; t - розподіл Стьюден- та, F- розподіл Фішера.
-
За статистикою критерію та рівнем значущості а у відповідній статистичній таблиці визначають критичне значення (критичну точку) та визначають критичну область S.
Межі областей визначаються відповідно до співвідношень для правосторонньої, лівосторонньої та двосторонньої областей
-
Для отриманої реалізації вибірки x1, x2, …, xn розраховують спостережне значення критерію Tспостер=T(x1, x2, …, xn) = t
-
Якщо розраховане значення t належить критичній області, то гіпотезу Но відхиляють; якщо ж t є S, тоді нема с підстав для відхилення основної гіпотези, тобто Но приймають.
-
У більшості випадків закон розподілу досліджуваної випадкової величини є невідомим, але є певні підстави для припущення, шо він є, наприклад, нормальним, показниковим, рівномірним, гіпергеометричним тощо.
Необхідно зробити висновок про те, чи узгоджуються результати спостережень із зробленим припущенням. Для цього використовується спеціально підібрана величина - критерій згоди.
Критерієм згоди називають статистичний критерій перевірки гіпотези про можливий закон невідомого розподілу.
У математичній статистиці є багато критеріїв згоди, що названі, як правило, на честь вчених, які ці критерії сформулювали та довели: Пірсона, Колмогорова, Фішера, Смирнова та ін.