3.4. Інформаційні документи та примітки.
Інформаційні документи відображаються в нижній правій панелі вкладки ModelView. Вони можуть містити додаткову інформацію щодо цілей, підцілей, попарних порівнянь тощо. Інформаційні документи являють собою об’єкти RTF-формату й можуть містити файли Microsoft Office (Word, Powerpoint, Excel, Access), а також графічні, аудіо- та відеофайли. Інформаційні документи можуть бути створені для кожної цілі та альтернативи в ієрархії моделі. Для створення інформаційного документа слід встановити курсор на альтернативі або цілі у вкладці ModelView, або знаходитись у вкладці попарних порівнянь і вибрати команду Edit/Information (інакше — натиснути кнопку Information на панелі інструментів) (рис. 16). У вікні, що відкриється, можна виконати такі дії: ввести текст інформаційного документа, відкрити готовий файл, перетягнути інший документ з іншого вікна або створити ярлик для іншого файла чи програми. Для закриття вікна інформаційного документа можна використовувати кнопку Information на панелі інструментів. Якщо для активізованого вузла існує інформаційний документ, то кнопка Information буде мати вигляд відкритої книги червоного кольору.
Рис. 16. Вікно для створення інформаційного документу
Крім інформаційних документів, для елементів ієрархії можуть бути створені примітки. У процесі групового використання кожний учасник може вводити власні примітки з метою вираження своїх міркувань або пояснень стосовно різних етапів процесу прийняття рішень. Якщо інформаційний документ елемента моделі є одним для всієї групи, то примітки щодо цього елемента можуть відрізнятися для кожного учасника групи. Для створення примітки слід вибрати елемент моделі та виконати команду Edit/Note (інакше — натиснути кнопку на панелі інструментів), потім ввести у вікно коментарів свої зауваження та закрити вікно. Для закриття вікна може бути використана кнопка Note на панелі інструментів. Якщо примітка існує для поточного вузла, то частина значка на кнопці Note буде жовтого кольору замість чорного. Якщо вікно примітки відкрите, то в нього можна переміщувати інші документи або створювати в ньому ярлики до інших файлів та програм.
3.5. Оцінювання елементів моделі методом попарних порівнянь.
3.5.1. Загальні рекомендації.
Наступним кроком після побудови моделі є оцінювання її елементів за методом попарних порівнянь. Попарне порівняння — це процес порівняння відносної важливості, переважності (або ймовірностей) двох елементів (цілей або альтернатив) стосовно їх безпосереднього іншого елемента вищого рівня. Попарні порівняння здійснюють із метою одержання точних пріоритетів у відносному кількісному вираженні.
Використовують три способи оцінювання за допомогою методу попарних порівнянь.
Вербальні (словесні) судження використовуються для порівнянь елементів за допомогою слів Equal — «еквівалентний», Moderate — «помірний», Strong — «сильний», Very Strong — «дуже сильний», Extreme — «надзвичайний». «Надзвичайний» із погляду важливості означає приблизно 10 до 1, «еквівалентний» — однаковий за важливістю, решта оцінок займають проміжні значення.
Графічні судження ґрунтуються на оцінюванні відносних довжин двох смуг.
Числові судження здійснюють із використанням шкали з дев’ятьма пунктами, що дає змогу визначити, у скільки разів один елемент важливіший за інший.
Використовуються три різні типи попарних порівнянь: Importance (важливість), Preference (переважність) та Likelihood (імовірність). Importance є найдоречнішим, якщо порівнюються цілі або критерії. Preference краще підходить у випадку порівнянь альтернатив відносно спільної цілі. Likelihood прийнятний у разі порівнянь імовірностей невизначених подій або сценаріїв, зокрема, для аналізу ризиків.
Для вибору типу порівняння слід скористатися командою Assessment/Type, а потім вибрати Importance, Preference або Likelihood.
Оскільки судження щодо відносної важливості цілей може залежати від альтернатив, що розглядаються, то рекомендується здійснювати міркування у висхідному порядку: спочатку — для альтернатив, потім — для підцілей, і в останню чергу — для цілей.
Для оцінювання альтернатив щодо підцілі її слід виділити й вибрати команду Assessment/Pairwise або безпосередньо вибрати одну з вкладок: Pairwise Numerical Comparisons, Pairwise Verbal Comparisons, Pairwise Graphical Comparisons.
Для переходу до наступної неоціненої низки елементів моделі слід скористатися командою Go/Next Unassesed або у вкладці ModelView клацнути на відповідному вузлі та вибрати одну з вкладок: Pairwise Numerical Comparisons чи Pairwise Verbal Comparisons, Pairwise Graphical Comparisons для порівняння його «нащадків». Завершення процесу порівнянь для всіх вузлів моделі позначиться на вигляді елементів моделі у ModelView: вони автоматично перетворяться на прямокутники, що означають завершення кількісного оцінювання важливості кожної цілі та підцілі (рис. 17). Поряд з елементами виводяться коефіцієнти їх відносної важливості. За допомогою команди View можна переключати вигляд моделі між показом індикаторів оцінювання у вигляді кружечків та маркерів пріоритетів у вигляді прямокутників.
Рис. 17. Вигляд моделі після завершення попарних порівнянь