4.Конфлікти у внз: причини та наслідки

На сучасному етапі розвитку суспільних відносин вища освіта перебуває в суттєвій взаємодії з різними аспектами життєдіяльності, з культурними та духовними проявами життя. В цьому контексті зростає роль дисциплін, направлених не тільки на збагачення студента професійними знаннями, а й виховання глибоко моральної та духовно розвиненої особистості.

Серед курсів, які дають можливість сприяти вирішенню цього важливого, та разом з тим і складного питання – є ділова етика. Важливими аспектами взаємовідносин у навчальному процесі, а в подальшому й в професійній діяльності є запобігання конфліктної поведінки. Аналіз роботи зі студентами 2 року навчання спеціальності «Фінанси» НаУКМА з дисципліни «Ділова етика» дає підстави стверджувати, що вони, порівняно з аналогічними групами студентів попередніх років, дуже мотивовані щодо вивчення основ етики, націлені на опанування правил та норм ділового спілкування, набуття навичок культури спілкування та ділового стилю, організації і проведення ділових зустрічей, прийомів тощо. Але особливу зацікавленість викликає тема, що стосується природи конфліктів та оволодіння прийомами їх розв’язання. Для з’ясування причин виникнення конфліктних ситуацій, вибору респондентами тактики поведінки при вирішенні конфліктів було проведено вибіркове обстеження студентів 2 року навчання, спеціальності «Фінанси».

Опитування студентів здійснювалось на основі розробленої авторами анкети. В результаті аналізу відповідей на запитання анкети з’ясовано, що за період навчання в університеті, кількість випадків виникнення конфліктів, у так званому «ланцюгу» «студент → студент» становила 47,2% від загальної кількості, «студент → викладач» – 29,4%, «студент → працівники деканату» – 14,5%, «студент → працівники інших підрозділів університету (кафедр, відділу кадрів, бібліотеки тощо» – 8,9%.

Оцінка студентами основних причин, мотивації виникнення конфліктів «студент → студент», %:

інтелектуальне суперництво – 45,9 %;собистісне непорозуміння, заздрість – 18,9 %; верхнє відношення, вихваляння – 18,1 %; прояв егоїзму – 9,9 %; інші – 7,2 %.

Основними причинами виникнення конфліктів між студентами і викладачами , респонденти назвали наступні, %:

упередженість викладачів в оцінці знань студентів – 56,5 %; взаємне емоційне відчуження викладача і студентів – 20,3 %; позиціювання викладачем своєї дисципліни як найважливішої – 13,0 %; інші – 10,2 %.

У визначені причин конфліктів студентів з працівниками деканату та інших підрозділів університету респонденти найбільшу уваги акцентували на інформаційній неузгодженості в строках виконання певних видів робіт, змінах розкладу після формування груп тощо.

Необхідно зазначати, що респонденти в основному підкреслювали прагнення персоналу деканату та інших підрозділів університету в конструктивному вирішенні конфліктів, коректну поведінку та інтелігентність працівників. Аналіз відповідей респондентів на питання анкети щодо наслідків конфліктів засвідчив: переважна більшість студентів (93,0%) вважають, що під час навчання в НаУКМА конфлікти вирішувались конструктивно і лише 7% вказують на деструктивні їх наслідки.

Оцінюючи тактику поведінки при вирішенні конфліктів, респонденти зазначили, що, в залежності від конкретної ситуації, вони застосовують той чи інший стиль поведінки. Найчастіше вони віддають перевагу стилю компроміс (середній бал по сукупності – 4,03), вирішують проблеми навіть поступаючись власними інтересами. Але при цьому більшість опитаних зазначає, що на компроміс ідуть у випадках прийняття тимчасового рішення, коли мають з опонентом взаємовиключаючі інтереси і однаковий статус, а також коли бажають зберегти хороші взаємовідносини.

Стилю ухилення більше віддають перевагу дівчата (3,93 бали), а співпраці – юнаки (3,89 бали). Респонденти-юнаки вважають, що при розв’язанні конфлікту не тільки слід відстоювати власні інтереси, а й враховувати інтереси опонента, особливо при тривалих і дружніх стосунках, або при розв’язанні проблеми важливої для обох сторін. Респонденти – дівчата вважають, що найчастіше вони уникають конфліктної ситуації, оскільки не знають як вчинити та яке рішення прийняти, особливо якщо опонент має більший авторитет, статус, положення.

Найнижчим середнім балом респонденти оцінили стиль конкуренції (1,92 бали), оскільки, як показало опитування, студенти більш налаштовані на співпрацю, (середній бал по сукупності – 3,70).

Стиль конкуренції студенти застосовують у ситуаціях, коли необхідна швидка реакція на події, коли вважають себе більш компетентними і авторитетними у вирішенні конкретного питання, але практично не застосовують при непорозуміннях з викладачами.

Результати дослідження, особливо результати опитування щодо тактики безконфліктної поведінки, будуть використані в подальшій науковій та навчально-методичній роботі. Зокрема, увага даним питанням буде приділена при проведенні лекційних занять та розбору ділових ситуацій з теми.

Список використаних джерел

1. Галицька Е. В. Використання статистичних класифікацій в аналізі економічних явищ і процесів / Галицька Е. В. // Збірник наукових праць. Економіка: проблема теорії та практика. Вип. 178. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – c. 231–238.

2. Галицька Е. В., Донкоглова Н. А. Роль «Ділової етики» у формуванні особистості студента / Е. В. Галицька, Н. А. Донкоглова // Наукові записки НаУКМА – Том 94. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – c. 10–13.

3. Чмут Т. К., Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування: Навчальний посібник / Т.К Чмут., Г. Л. Чайка. – 3-те вид., стер. – К.: Вікар, 2003, – 223 с.

4. Історія психології / М. Г. Ярошенко - М.: Думка. 1996.

Додаток 1

Вправи, що сприятимуть безконфліктному спілкуванню

Хто хоче досягти мети — шукає шляхів, хто не хоче — шукає виправдання.

1. Вправа “Усмішка”. Слід домогтися того, щоб на вашому обличчі завжди була тепла доброзичлива усмішка. Якщо її немає, то виробляйте готовність до неї. Внутрішня усмішка характеризує доброзичливу особистість.

2. Вправа “Мир тобі”. Перша внутрішня фраза (установка) при зустрічі з будь-якою людиною повинна бути: “Мир тобі!” Виходячи вранці з дому, не забувайте, що ці слова мають бути зверненням до неба, пташок, дерев.

3. Вправа “Оцінка себе”. Частіше слід бути оцінюваним, ніж оцінюючим. Не бути байдужим до того, чи затишно оточуючим поруч із вами. Майте цю думку “при собі”.

4. Вправа “Приємна розмова”. Якщо навіть запитання було неприємне, все одно зробіть розмову приємною. Має рацію співрозмовник чи ні, зробіть так, щоб йому з вами було приємно вести розмову. Підвищуйте себе в своїх думках і в очах співрозмовника.

5. Вправа “Комплімент і подяка”. Використайте будь-яку можливість, аби сказати людині приємність. Все, що вам у людині сподобалося, викажіть очима, усмішкою, словами. Наприклад: “Ви прекрасно виглядаєте!” “Щиро дякую, це просто похвально!” Головне, щоб це було сказано від душі.

6. Вправа “Громовиця відміняється”. Вчіться стримувати свої негативні емоції. Не сваріться. Від цього всім погано. Будьте терплячими.

7. Вправа “Мудрець”. Навчайтесь мудрості, спогляданню життя та вмінню програвати. Ваш програш — новий досвід і можливість одержати урок. Навчіться знайти в собі мужність запитати подумки: “Як би до цього поставився мудрець?” У вчинках має переважати розважливість.