75.Молодь як специфічна соціально-демографічна спільнота

76.Державна молодіжна політика в Україні

77.Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства

Політична культура суспільства та політична соціалізація особистості.Політична культура – знання і вміння використовувати політику, як засіб освоєння і перетворення світу; Особливості політичної соціалізації:Політична соціалізація починається з сім’ї. Вона починається з дитинства, особливо у віці від 9 до 13 років. Політична соціалізація – це процес входження людини в політику для виконання певних політичних ролей і проявів політичної активності. Інститутами політичної соціалізації є політичні партії, рухи, організації.Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні здійснюється багатьма соціологічними центрами. Серед них: Інститут соціології АНУ, Соціс-Гелан, “Демократичні ініціативи”, Центр ім. Розумкова та інші. Всі вони працюють на замовлення клієнтів і в основному за принципом “кто платить денги”.У дослідженні політики соціологія політики спирається на загальнонаукові методи та методи емпіричної соціології такі як: спостереження, опитування, експери-мент, аналіз документів, метод експертних оцінок та інші. Стан справ і свобод людини в Україні очима респондентів бажає бути кращим (приклад “Свобода слова”). Політика як і раніше займає не значне місце у рейтингу найбільш визначних подій, і не є пріоритетом для більшості громадян України, так як вони думають насамперед про матеріальні блага і як вижити, потім за своє здоров’я, потім за освіту і професію і лише 16 – 17% - про політику. Прихильники капіталістичного і соціалістичного напрямку розвитку держави мають майже однакову питому вагу (від 12 до 25%), а більшість не підтримує ні той ні інший напрямок розвитку суспільства.

78.Проблеми сучасної сім*ї в Україні Сучасна українська сім'я переживає дуже важкі часи. Найбільш болючі її проблеми: • зниження народжуваності за рівень, необхідний для про­стого відтворення населення; • зменшення середнього обсягу сім'ї (нині - це 3,2 особи: кожна третя сім'я (35,1 %) складається з двох осіб; кожна чет­верта (27,1 %) - із трьох; кожна четверта (27,1 %) - з чотирьох, кожна сьома (14,1 %) - з п'яти та більшої кількості членів); • збільшення кількості розлучень; • послаблення сімейних зв'язків; • зростання безробіття та погіршення економічного стано­вища сімей; • зростання кількості неповних сімей і поширення в небаче­них раніше масштабах позашлюбної народжуваності (кожна шоста сім'я в Україні (16,4 %) належить до неповної, котра складається з одного з батьків та дітей); • зростання кількості безпритульних дітей і дітей, позбав­лених батьківської опіки.

79.Концепції виникнення суспільства Інструментальна концепція. Згідно з нею головним чинником, що зумовив формування суспільства, є здогадливість та кмітливість людини, завдяки яким вона винайшла спеціальні знаряддя для задоволення власних потреб. Спочатку примітивні, дедалі досконаліші, вони зберігали зусилля людини у добуванні їжі та тепла. Використовуючи знаряддя, вона навчилася працювати, поліпшувала свій добробут. Це зумовило функціональне дрібнення родової общини, розподіл праці, що у свою чергу спричинило виникнення економічних відмінностей між людьми та родинними групами. З'явилася і почала розвиватися соціальна організація. Сексуальна концепція. Прихильники її вважають, що головним чинником зародження суспільства є позасезонний характер розмноження людини. Це надає процесові виношування і народження спонтанності. Відповідно в общині надмірна кількість слабких, незахищених осіб, що потребують опіки і за низького рівня розвитку ризикують загинути. Тому природна необхідність контролю над народжуваністю зумовила формування родин, виникнення норм, які регулювали сексуальні та інші відносини в угрупованні, сприяли плануванню господарського життя тощо. Кратична концепція. Згідно з її постулатами сила та розум розподілені між людьми нерівномірно. Разом з природною експансивністю (жадобою і цікавістю) переваги окремих людей за певними критеріями (фізична міць, спостережливість) дають їм змогу зайняти вигідні позиції. Навчившись панувати та отримувати знаки улесливості одноплемінників, лідери почали утверджувати систему правил шанування вождя, передачі влади, розподілу привілеїв серед інших членів угруповання. Норми, які забезпечують відносини нерівності, стають основними для соціальної організації. Гендерна концепція. Заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між особами жіночої та чоловічої статі. Оскільки жінка володіє біологічною монополією на відтворення роду,її роль і воля в общині особливо значущі. Відповідно значущість чоловіка значно менша, його роль зведена до обслуговування процесу відтворення (забезпечення зачаття, захисту, тепла, їжі тощо).Незадоволені своїм становищем, чоловіки створюють штучну противагу жіночій «монополії відтворення» у формі чоловічої «монополії на встановлення порядку». А коли вони стали домовлятися про розподіл жінок, виникла соціальна організація. Семантична концепція. Стрижнем її є визнання фізичної, психологічної, розумової слабкості людини як біологічної істоти, яка до того є ще й одним з наймолодших видів живого світу (8—10 млн. років еволюції). У зв'язку з біологічною вразливістю закон виживання штовхає людей до об'єднання зусиль, тобто до створення колективної організації. Усе це потребує попередньої домовленості, що можливо лише з розвитком спілкування, використання мови як його засобу. Виробляючи символи та значення, домовляючись про правила їх тлумачення, активно застосовуючи мову, люди формують організований світ комунікації. формується суспільство.