- •1. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2. Предмет та об`єкт вивчення соціології.
- •3.Основні Категорії соціології
- •5. Функції соціології
- •11. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань.
- •14.Визначення суспільства і його ознаки.
- •17.Визначіть основну сутність понять:соціальна спільність, соціальна група, соціальний інститут,соціальна організація, особистість.
- •19. Соціальна структура суспільства та основні елементи соціальної структури суспільства
- •21.Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •22. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •23. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •24.Соціалізація особистості та її сутність.
- •28.В чому полягає сутність поняття “людина ”, “індивід”, “особистість”їх співвідношення.
- •29. Соціальний конфлікт та його сутність та види.
- •31.Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку.
- •33.Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •34.Психологічний клімат трудового колективу.
- •35.Основні методи соціологічних досліджень.
- •36.Методи спостереження в соціології.
- •37.Методи опитування в соціологічних дослідженнях.
- •38.Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •39.Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •40.Визначте сутність трудової мобільності та особливості формування трудової кар’єри
- •48. Соціологія культур (функції, предмет, об’єкт).
- •51.Соціологія сімї. (предмет, об’єкт, основні проблеми і завдання).
- •58.Марксистська теорія суспільства.
- •59. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •92. Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості.
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство
- •6.Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів
- •7.Сучасні соціологічні теорії середнього рівня
- •8.Класифікація соціологічних теорій середнього рівня та їх загальна характеристика
- •9.Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •11.Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •12.Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •13.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •15.Індустріальне суспільство і його особливості
- •18.Проблеми громадянського суспільства в Україні
- •20.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •24.Соціальна особистість та її сутність
- •27.Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •41.Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •42.Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •43.Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •44.Правова соціалізація особистості
- •45.Правова держава та її сутність
- •46.Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •47.Мета та програма соціологічного дослідження
- •48.Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49.Соціологія релігії(предмет,основні проблеми та функції)
- •50.Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації соціології освіти
- •53.Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •55.Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •56.Поняття «цінність» у соціології. Ціннісні орієнтації та їх місце в структурі особистісних диспозицій
- •60.Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •62.Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64.Соціальні інститути суспільства та їх роль. Основні типи , функції та структурні елементи соціального інституту
- •65.Соціальні процеси , соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії загальної соціологічної теорії
- •66.Соціологічна система о.Конта та її вплив на розвиток соціології 19-20 ст.
- •69.Вплив культури на соціалізацію особистості
- •75.Молодь як специфічна соціально-демографічна спільнота
- •76.Державна молодіжна політика в Україні
- •77.Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства
- •80.Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •82.Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •83.П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •84.Правова культура сучасного українського суспільства
- •85.Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •86.Соціологія політики та її особливості в Україні
- •87.Значення релігії для функціонування суспільства
- •88.Функції і канони висловлювання громадської думки
- •89.Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •90.Сутність понять реабілітації,ре соціалізації та де соціалізації особистості
- •91.Девіантність особистості як біопсихосоціальне явище
- •92.Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості
- •95.М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •96.Макросоціологічна концепція суспільства «золотого мільярду»
- •97.Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •98.Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •99.Основні типи держави та державного устрою
- •100.Соціологія праці та соціотехнічний експеримент ф.Тейлора
- •101.Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості
- •102.Соціологічні погляди м.Вебера на проблему бюрократії
- •104.Поняття соціальних змін і їх рушії .
- •105 «Розуміюча» соціологія м.Вебера
- •106.Об’єкт , предмет та функції соціології виборчого процесу.
11.Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
Соціологія як самостійна наука виникла не через появу нового об*єкта дослідження, а через те, що в суспільних науках, що існували, виникли проблеми, які неможливо було вирішити в рамках цих наук за допомогою наявних методів. Специфіка соціологічного світобачення: 1)Погляд на суспільство як певну цілісність, цілісну систему, що розвивається за своїми специфічними законами. 2)Установка на вивчення суспільних відносин, що реально існують, на відміну від утопічного конструювання ідеального суспільства. 3)Спирання на емпірічні методи дослідження. Елементи такого підходу складалися в рамках соціофізики, соціофілософії, філософії, історії, по мірі розвитку емпірічних соціологічних досліджень, в ході диференціації суспільних та гуманітарних наук, по мірі зростаючого впливу природознавства. Соціально-політичні передумови виникнення соціології: 1)Діяльність просвітників стимулювала процес революційного руйнування старого суспільного ладу в Європі. 2)Ранні буржуазні революції вплинули на розвиток суспільно-політичної думки. Соціальні думкарі першої половини ХІХ століття намагалися осмислити суть та наслідки французької революції. Дослідники намагалися проаналізувати поняття “революція”, “демократія” тощо
.
12.Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
Термін «соціологія» впровадив до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст. французький філософ, соціолог Огюст Конт, який ототожнював соціологію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Філософія О. Конта, будучи одним із провідних напрямів тогочасного суспільствознавства, отримала назву «позитивізм».
Позитивізм — філософська течія, представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань. Сформувався він на противагу абстрактному соціально-філософському теоретизуванню. Головне для позитивізму — відмова від абстрактних тлумачень суспільства, створення позитивної (ґрунтованої на досвіді людини) соціальної теорії, такої ж доказової та загальнозначущої, як і природничі теорії. «Позитивна філософія» О. Конта зводилася до простого нагромадження висновків окремих наук. Цей принцип він поширював і на соціологію, роль якої вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного буття. Філософське їх осмислення заперечував як «схоластику» й «метафізику». Точка зору О. Конта на соціологію панувала до кінця XIX ст. Наприкінці XIX — на початку XX ст. у наукових дослідженнях суспільства, поряд з економічним, демографічним, правовим та іншими аспектами, став виокремлюватися й соціальний. Відповідно предмет соціології обмежувався вивченням соціальних аспектів суспільного буття.У цілому Конт прагнув об'єднати суперечливі ідейні традиції:просвітительську ідею прогресу і традиціоналізм, просвітительський раціоналізм і середньовічний католицизм. В останньому йому особливо імпонувала ідеологія соціально-ієрархічної і наднаціональної структури. Конт вважає застарілої християнську догматику, але не релігію як таку. Він прагне усунути Бога ім'ям релігії. Сама ж релігія вічна, тому що людина, у його інтерпретації, - істота не стільки раціональне, мисляче, що міркує, скільки емоційне, що почуває, віруюче. Але для відновлення релігії, так само як і всього людства, по Конту, потрібні нові інтелектуальні підстави. Тому створення позитивізму як синтетичної світоглядної системи він починає з перегляду цих основ.