8.4 Шляхи об”єднання посередників

Оптово-торгівельні і логістичні посередники, орієнтуючись на транспортно-експедеційне обслуговування і наближуючись по функціям до транспортних терміналів, можуть в перспективі використовувати власну матеріально-технічну базу для розвитку терміналів, тим паче, що самі термінали бажають здійснювати кооперацію з іншими учасниками процесу товароруху.

Діяльність терміналів може виконуватись шляхом входження їх у добровільні об’єднання (господарчі асоціації, концерни) з підприємствами і організаціями – оптовими посередниками, котрі мають складські потужності.

Діяльність таких структур повинна базуватись на принципах добровільності, та на спільних економічних інтересах, свободі вибору організаційної форми інтегрованої структури, рівними правами всіх учасників спільної діяльності і взаємовигідності співпраці.

Підприємства, котрі входять в склад цих структур, повинні зберігати свою самостійність і права юридичних осіб. Такі структури будують свою діяльність на основі самостійно розроблених планів і програми спільної діяльності. Вони можуть створювати фірми, центри, виробництва, які будуть діяти на основі статуту затвердженого керівними органами інтегрованої структури.

Інтегрована структура виконує свої логістичні функції у межах добровільно делегованих їм повноважень і діє в інтересах входячих в неї терміналів і посередницьких підприємств. Вона може від свого імені укладати угоди, користуватись банківськими кредитами, виконувати експортно-імпортні операції, створювати спільні підприємства, представляти інтереси структури в цілому і її учасників у відношеннях з іншими підприємствами і організаціями.

Для великих складських комплексів найбільш характерним може бути об’єднання їх з міжрегіональними терміналами у формі концернів. Для інших посередницьких складських підприємств раціональним є об’єднання регіональними терміналами у формі асоціацій. Можливо входження в такі асоціації вище вказаних підприємств в якості орендодавців не повністю використаних, найменш завантажених складських потужностей, а терміналів – в якості орендованих.

Концерн може мати вигляд у виді міжгалузевого об’єднання підприємств виконуючих свою спільну діяльність, складських підприємств і транспортних терміналів на основі добровільної централізації окремих функцій. Підприємства котрі входять в концерни мають можливість створювати господарчі асоціації з іншими підприємствами без узгодження з керівними органами концерну.

Господарчі асоціації можуть бути створені як об’єднання складських підприємств і терміналів для спільного виконання однієї або декількох виробничо-господарських функцій на основі об’єднання учасників в частках своїх фінансових і матеріальних ресурсів для координації діяльності і розвитку кооперації. Участь в асоціації не впливає на відомчу належність її підприємств і не обмежує їх прав до входу в інші асоціації або інші форми об’єднань.

Асоціація може встановлювати порядок надання послуг своїм підприємствам, а також порядок спільних послуг клієнтам підприємств-учасників асоціації. В окремих випадках асоціація з спільного рішення учасників, може компенсувати підвищені витрати або збитки підприємствам, котрі входять у її склад.

Досвід господарської практики за кордоном дозволяє вважати, що об”єднання посередницьких організацій з транспортними терміналами можливе і доцільне у складі акціонерних товариств.

По мірі розвитку, на перспективу інтегрованих структур великі підприємства посередники будуть освоювати термінальні технології. По одній з них клієнти доставляють вантаж на склад, а персонал складу виконує необхідне сортування вантажу по транспортним засобам. По іншій схемі, котра має назву „навантаження з ділянки”, клієнти самі сортують свій вантаж, доставляють його за допомогою персоналу складу до залізничних вагонів або контейнерів, на котрих завчасно вказано адресу призначення. Така схема частіш використовується при недостатній ємності складів, але вона може бути раціональною тільки в тому випадку, коли клієнти погоджуються самостійно виконати значний обсяг сортування проміж двома названими схемами роботи терміналів існує значна різниця у якості сервісу і в обсязі витрат. В першій схемі якость сервісу – найвища, але і витрати найвищі, так як сортування є трудоміським процесом.

В тому випадку, коли посередницькі підприємства орієнтовані на термінальні технології, вони повинні враховувати характерні елементи в діяльності терміналів.

Основним є те, що термінальні технології потребують наявності зручних механічних пристроїв для завантаження і розвантаження транспортних засобів, сортування і складування вантажів у спеціально відокремлених місцях, а також для транспортування у межах терміналу. На деякі термінали вантажі прибувають у змішаних варіантах і потребують сортування до того, як вони будуть об”єднані по напрямам подальшого руху. Тому слід, врахувати одну з передумов успішної праці терміналів, яка виражається наявності достатніх площ і обладнання, здатного забезпечити на сучасному технологічному рівні функціонування терміналів.

Крім цього, велике значення в технології роботи терміналів має місце в контейнерних ділянках, котрі виглядають як комплекс пристроїв, споруд і обладнання необхідного для розташування, підйому, сортуванні контейнерів за напрямами відправлень та збереженні контейнерів, механізмів для навантаження і розвантаження контейнерів.Термінали, як правило в значній кількості обладнанні вантажопідйомними засобами. Площа контейнерної ділянки розмічена на осередки таким чином, щоб можна було вести планомірний облік контейнерних місць, це дозволяє швидко знаходити контейнер, необхідний для продовження з ним вантажних операцій. Можливо також при навантаженні здійснювати прямий варіант, коли навантаження виконується безпосередньо з автомобілю на платформу контейнеровозу. Термінали і склади посередників повинні бути пристосовані для прогресивних методів обробки вантажів, забезпечуючи економічність і підвищення якості обслуговування виробничих і торгівельних підприємств, також необхідна узгодженість технології по відношенню до відправників та отримувачів.

Робота терміналів і посередників будується у відповідності до узгодження з відправниками у планах навантаження та черговістю відправлення вантажів. Це сприяє виконанню прямого транспортування від одного відправника до декількох отримувачів. Для цього потрібна взаємодія посередників і представників їх клієнтів, щоб реалізувати можливості підвищення ефективності термінального обслуговування.

Створення інтегрованих структур дає змогу подальшого розвитку транспортно-експедиційних центрів, або транспортно-вантажних центрів. Під останнім слід розуміти великий регіональний комплекс інженерно-технічних споруд по здійсненню доставки вантажів і наданню вантажовідправником і вантажоотримувачем транспортно-експедиційних послуг. Він може забезпечити взаємодію різних видів транспорту на основі управління сукупністю вантажно-розвантажувальних, підвозно-розвізних, складських робіт і транспортування вантажів на території регіону. Він може охоплювати не тільки складські приміщення, котрі знаходяться у відомстві термінала, але і залучених для використання складів посередницьких організацій, а також матеріальні склади промислових підприємств.

В них виконуються прилизно такі ж операції як в терміналах, тобто сортування, пакування, складування, збереження, пакетування, контейнеризація, постачання і транспортування вантажів. Але такі центри більш потужні, характеризуються конкретною зоною економічних інтересів, товаропотоків, потоків інформації, потоків транспортування.Такі центри раціонально створювати в пунктах накопичення вантажів, а також при організації змішаних перевезень на залізнично-водному транспорті.

Головними функціями транспортно-вантажних центрів слід вважати концентрацію вантажопотоків, виконаного розвезення і збору вантажів, забезпечення стикування між місцевими сполученнями і сполученнями на дальній відстані., розміщення вантажопотоків на більш екологічних видах транспорту, а також створення умов для найкращого обслуговування у сфері матеріально-технічного забезпечення і торгівлі. Для цього потрібно прискорення і підвищення якості виконання замовлень по перевезенню вантажів, оптимізація використання транспортних засобів, удосконалення інформаційних потоків при управлінні вантажними перевезеннями, використання спільних банків даних в логістичних ланцюгах партнерів, що забезпечить їм перваги при логістично створених вантажних перевезеннях. Як ми бачимо існують різні види посередницьких організацій, котрі надають логістичні послуги пов”язані з транспортуванням, експедуванням, складуванням та іншим. Система логістичних посередників постійно розвивається під впливом вимог ринкової кон”юнктури і в інтересах більш ефективного обслуговування ринку і функціонуванні його посередників. Особливо характерною рисою є збільшення кількості і різновидів посередницьких організацій, поєднання ними різних функцій універсилізації та спеціалізації.

Торговельно-посередницькі структури за кордоном об”єднують, як великі так і дрібні підприємства, котрі спеціалізуються на окремих видах послуг, а також і окремих брокерів, агентів, комісіонерів, виконуючих інформаційно-контактні функції, оперативні доручення замовників. Універсальні і спеціалізовані по видам продукції посередницькі фірми мають, як правило регіональні відділення, створюються асоціації посередників. Функціональною основою по взаємовідношеннях промислових фірм і посередницьких підприємств є комплекс послуг, що надаються. Вони розміщують замовлення на виробництво, приймають участь у рекламуванні продукції і плануванні виробництва промислових фірм структур у забезпеченні постачальників і споживачів логістичними послугами по складській переробці продукції, уніфікації, пакуванню та ін.

Оптові бази і оптові контори промислових підприємств або фірм в цілому виконують функції, котрі притаманні незалежним посередникам, однак посередники є більш наближені до споживачів, крім того торгові підприємства виробників мають діло в основному з однорідними товарами, в той час як посередники з різноманітною по характеру і різноманітності продукцією. Важливим моментом подальшого розвитку посередницьких структур є розвиток інтеграційних форм їх функціонування, які виникають на договірній або акціонерній основі, охоплюючи більшість послуг, що надаються посередниками. Ці інтеграційні форми і методи отримали в останні роки широкий розвиток і виявляються в контрактних зв”язках промислових фірм з незалежними торгівельними посередниками, в створенні асоціацій виробничих споживачів і виробників по господарчим зв”язкам, в структурізації горизонтальних зв”язків посередницьких організацій. Перспективним є розвиток інтеграційних зв”язків споживачів і виробників на основі створення промислових мереж, що дає змогу скоротити витрати, вартість обробки запасів і управлінські витрати. Все це можливо отримати за рахунок спільної закупівельно-збутової діяльності.

Безумовно, на організацію логістичної і оптово-торгівельної діяльності впливає робота державних органів управління. Це виявляється в використанні фінансово-кредитних важелів, в реалізації постанов і законів.

Для кращого освоєння ринку збуту, як в межах країн, так і за їх кордонами створюються стратегічні господарські центри (США, Японія), а також центри по закупівлі продукції, координуючи роботу відділів забезпечення промислових фірм з постачальниками виробляємої продукції. Всі вони також надають різні види логістичних послуг.