- •Завдання на проектування підлоги.
- •Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
- •Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
- •1.2 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції
- •1.3 Розрахунок горищного перекриття
- •1.4 Теплотехнічний розрахунок підвального перекриття (конструкція підлоги прийнята на лагах)
- •Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції
- •3. Розрахунок опору повітропроникненню
- •4.1 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції на можливу конденсацію водяної пари у її товщі
- •4. Розрахунок вологісного режиму стінової огороджувальної конструкції
4. Розрахунок вологісного режиму стінової огороджувальної конструкції
4.1 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції на можливу конденсацію водяної пари у її товщі
Визначаємо парціальний тиск водяної пари в товщі огородження і наявність зони конденсації внаслідок паропроникнення.
Послідовність розрахунку парціальних тисків
Визначаємо температури огороджувальної конструкції, яка складається з п'яти шарів, (рис. 3.1). Обчислюємо наступні температури:
- на внутрішній поверхні
С,
де
- температура внутрішнього повітря
приміщення, С
(вихідні дані);
-
температура зовнішнього повітря
(приймаємо середню температуру самого
холодного місяця року (у даному випадку
- січня);
- термічний опір огородження, (м2∙С)/Вт;
- термічний опір сприйманню теплоти
внутрішньою поверхнею огородження,
(м2∙С)/Вт;
- на межі першого і другого шарів
С,
- на межі другого і третього шарів
С,
- на межі третього і четвертого шарів
С,
- на зовнішній поверхні стіни
![]()
С.
Для контролю правильності обчислень
визначаємо
альтернативним способом:
°C.
Визначаємо тиск насиченої водяної пари Е за отриманим значенням температур на границях шарів огородження:
,
,
,
,
.
Треба мати на увазі, що залежність Е від температури є нелінійною. Для шарів, на яких температура змінюється мало, цією не лінійністю можна нехтувати. Але для шару утеплювача-теплоізолятора, на якому має місце великий перепад температури, нелінійність Е(t) треба обов’язково враховувати. Тому інтервал температур (18,8 ; -7,4) °C розбиваємо на чотири рівних частини і в трьох проміжних точках визначаємо тиск насиченої пари:
- при температурі
-
;
- при температурі
-
;
- при температурі
-
.
За допомогою цих додаткових точок будується крива Е(t) в утеплювачі.
Обчислюємо парціальний тиск водяної пари у внутрішньому повітрі приміщення при tВ = 20С, ЕВ = 2169 Па, φВ = 55% :
Па.
Знаходимо RП - загальний
опір паропроникненню огородження,
рівний сумі опорів усіх п'яти шарів
огородження. Опір паропроникненню і–го
шару визначається як
,
(м2∙год.∙Па)/мг, N - кількість шарів
у конструкції. Для розглянутого варіанта
огородження
![]()
(м2год.Па)/мг,
де 1,…, δ5- товщини шарів;
1,…, µ5 - коефіцієнти паропроникнення відповідних шарів конструкції, мг/(мгод.Па), які характеризують кількість пари в міліграмах, що проникає через 1 м2 поверхні огородження за 1 годину при градієнті парціальних тисків водяної пари на поверхнях, який дорівнює 1 Па/м.
Обчислюємо значення дійсних парціальних тисків водяної пари на границях шарів огородження.
Для розглянутого варіанта розрахунок парціальних тисків на границі між шарами буде мати наступний вигляд.
На межі першого і другого шарів:
Па.
На межі другого і третього шарів:
Па.
На межі третього і четвертого шарів:
Па.
На зовнішній поверхні стіни парціальний тиск водяної пари е4-З дорівнює парціальному тиску водяної пари зовнішнього повітря: еЗ =360 Па.
За отриманими даними будується діаграма.
Побудувавши дотичні до кривої (Е) з
точок на поверхнях огородження з
парціальними тисками
і
,
визначимо вхідний та вихідний перерізи
зони конденсації.
Переходимо до визначення накопичення вологи в зоні конденсації.
мг/(м2∙год.).
Період
з
температурами меншим за 8°С складає 7
місяців
(212 діб = 5088 год.) (див. дод. Б).
Накопичення вологи за цей період
кг/м2.
У якості зволоженого шару обираємо 3-й
шар (мати мінераловатні прошивні). Його
товщина – 0,1 м, густина -
200
кг/м3. Приріст вологи складає
.
Нормативне значення
складає 2 %. Таким чином, розраховане
накопичення вологи в огородженні є
допустимим, а у самому огородженні
потрібна додаткова пароізоляція.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
-
ДБН В.2.6-31:2006. Конструкція будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. Мінбуд України, Київ, 2006.
-
Маляренко В.А., Редько А.Ф., Чайка Ю.И., Поволочко В.Б. Техническая теплофизика ограждающих конструкций зданий и сооружений. – Харьков: Рубикон, 2001.
-
Будівельна теплофізика. Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Тепловий і вологісний розрахунок огороджувальних конструкцій будівель», Харків, 2004.
