Тема 4. Навчальний практикум

1. Безподатковий дохід населення країни становить 220 млрд. євро, автономне споживання – 24 млрд. євро, споживчі витрати - 184 млрд. євро.

Обчисліть середню схильність до споживання згідно з функцією споживання.

2. Маємо умови: ВВП у попередньому році = 160 грн., у наступному році = 170 грн.

Споживання: у попередньому році = 140 грн., у наступному році = 147 грн.

Обчислити граничну схильність до споживання в приватній закритій економіці.

Як при збільшенні доходу ведуть себе показники MPC та MPS?

3. У періоді t дохід збільшився на 200 грн., автономне споживання на 10 грн., гранична схильність до споживання становить 0,7. Обчислити приріст споживання у періоді t згідно з функцією споживання.

Які чинники впливають на збільшення сукупного споживання?

4. Функція споживання домашніх господарств має вигляд: С= 150 + 0.7 Y (MPC =0,7).

1). За даними таблиці розрахуйте витрати домогосподарств на споживання та величину заощаджень при кожному рівні доходу кінцевого використання.

2). Розрахуйте, при яких рівнях доходу кінцевого використання Y виконуються наступні умови: C>Y C<Y C=Y

Згідно з отриманими даними побудуйте графік функцій заощадження та споживання.

Дохід	Споживання	Заощадження
20
50
80
110
140
170

5. Функція заощадження має вигляд: S = -30 + 0,2Y. (MPS = 0,2).

Інвестиції І = 20 у.г.о. Визначіть рівноважне значення ВВП, при умові виконання того,

що І = S.

6. Яким повинен бути рівноважний обсяг виробництва благ Y, щоб при автономному споживанні в 60 грн., та граничній схильності до споживання MPC 0,8 попит на автономні інвестиції становив 220 грн?

Тема 5 Моделі макроекономічної рівноваги

1. Рівноважний ВВП. Підхід «витрати-обсяг виробництва»

2. Рівноважний ВВП. Підхід «витікання - ін’єкції»

3. Мультиплікатор видатків

4. Інфляційний та рецесійний розрив. Парадокс заощадження

5.1. Рівноважний ВВП. Підхід «витрати-обсяг виробництва»

Сукупні витрати (АЕ) –це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою.

АЕ = С +І+G +Nе

У цій нерівності нам відомо, що споживчі витрати є відносно стабільні і змінюються повільно. Інвестиційні витрати ж, навпаки є динамічними, і своїми змінами спричиняють коливання ділової активності, а відтак і зміни ВВП.

Рівноважний рівень національного виробництва – це такий його обсяг, якому відповідають сукупні видатки, достатні для закупівлі усієї продукції, виготовленої у поточному періоді.

Якщо сукупні видатки є меншими за ті, які необхідні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості, то фактичний рівень безробіття буде більшим за природній, економіка увійде у фазу спаду за рахунок збільшення безробіття.

Якщо сукупні видатки будуть більшими за ті, які необхідні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості, то загальний рівень цін в економіці зростатиме, економіка почне виходити із кризи.

У будь якому випадку, чи то в країні збільшуються темпи безробіття, чи збільшується інфляція, необхідно підключати такі механізми, які повертали б економіку у стан рівноваги, або хоча б такий стан, який є близьким до рівноваги.

Умови досягнення рівноважного ВВП:

С +І+G +Nе = Yе,

де Yе – рівноважний ВВП.

У макроекономіці склалися два методи до визначення економічної рівноваги: підхід «витрати-обсяг виробництва» та підхід «витікання- ін’єкції».

Умови економічної рівноваги:

1. Зростання АЕ збільшує обсяг виробництва і не підвищує рівень цін.

2. Інвестиції рівні заощадженням (І=S).

3. Амортизація = 0; ВІ = ЧІ (Валові інвестиції = Чистим інвестиціям).

4. Економіка закрита і приватна, тому АЕ = С +І.

Таблиця 5.1