8.3.1. Суть і види інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція – це зростання загального рівня цін в країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.

Інфляція є динамічним макроекономічним показником, тому що вимірюється за допомогою індексу цін, який визначає загальний фактичний рівень цін щодо базового. Інфляцію вимірюють за допомогою показника темпів інфляції.

Темп інфляції показує, як прискорилася, чи уповільнилася інфляція за певний період:

,

де I_t – рівень цін у поточному році;

I_t-1 – рівень цін у попередньому році.

Залежно від характеру кінцевих причин, які викликають інфляцію, розрізняють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції.

Інфляція попиту – сукупний попит зростає швидше за економічний потенціал, а тому ціни підвищуються, щоб зрівноважити попит і пропозицію:

“Надто багато грошей полює

на малу кількість товару”

Дж. Гелбрейт (американський економіст)

Зростання сукупного попиту може бути викликане збільшенням державних витрат, пропозицією грошей. Виробничий сектор не в змозі негайно реагувати на надлишковий попит зростанням реального обсягу виробництва, оскільки ще не всі ресурси використані. Тому надлишковий попит призводить до підвищення цін на стабільний обсяг продукції.

Інфляція пропозиції виникає внаслідок зростання витрат у періоди високого рівня безробіття і неповного використання виробничих ресурсів. Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції зменшує прибутки та обсяг виробництва. У результаті спадає пропозиція товарів і послуг, що підвищує рівень цін. Важливим джерелом такої інфляції є збільшення номінальної заробітної плати і зростання цін на сировину та енергію.

Інфляція пропозиції часто супроводжується падінням обсягів виробництва – виникає стагфляція – одночасне зростання цін і скорочення обсягів виробництва.

Соціально-економічні наслідки інфляції

Основними наслідками інфляції є:

• Перерозподіл майна і доходів між різними групами населення.

Уряд може згладжувати несприятливі впливи інфляції на фіксовані доходи, запро­ваджуючи індексацію таких доходів. Під індексацією розуміють підви­щення рівня номінальної зарплати та інших виплат населенню відповідно до рівня інфляції.

• Падіння рівня життя народу

Інфляція нерідко знижує рівень життя населення. Для розуміння цього важливо пам'ятати відмінність між номінальним (грошовим) і реальним доходами.

Номінальний дохід — це сума грошей, які особа отримує у вигляді заробітної плати, пенсії тощо.

Реальний дохід визначається кількістю товарів і послуг, які можна купити за суму номінального доходу. Коли ціни зростають швидше, ніж номінальний дохід, реальний дохід па­дає, і навпаки, якщо номінальний дохід зростає швидшими темпа­ми, ніж ціни, то й реальний дохід зростає.

• Інфляція перерозподіляє доходи між боржниками і кредиторами.

Позичальники повертають борги знеціненими грішми. Уряд, який нагромадив значний державний борг, також виграє від інфляції. Інфляція дає йому можливість оплачувати державні борги грошима, які мають меншу купівельну спроможність, ніж узяті в позику.

• Зниження ефективності функціонування національної економіки.

Інфляція зменшує обсяг виробництва і рівень зайнятості у національній економіці.

• Зменшення вартості заощаджень.

Найменших збитків від інфляції зазнають ті, хто вкладає заощадження у не­рухоме майно, а також у золото, дорогоцінності тощо.