8.2.2. Соціальний захист та проблема нерівності в розподілі доходів населення

Соціальна політика - це комплекс соціально-економічних заходів держави та місцевих органів влади, спрямованих на захист населення від безробіття, зростання цін, знецінення трудових заощаджень.

Соціальний захист населення — це державна підтримка тих верств на­селення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного життєвого рівня. Соціальний захист насе­лення охоплює заходи щодо надання правової, фінансової, матеріальної до­помоги окремим громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активного населення.

Оцінювання рівня життя населення в Україні та його державне регулю­вання здійснюються за допомогою таких показників соціальних гарантій населення, як:

• прожитковий мінімум (мінімальний споживчий бюджет);

• вартісна величина "споживчого кошика" продуктів харчування;

• межа малозабезпеченості;

• мінімальна і се­редня заробітна плата;

• мінімальна і середня пенсія тощо.

Прожитковий мінімум — це мінімальна кількість життєвих засобів, необхідних для підтримки життєдіяльності людини. Цей показник визначає нижню межу суспільно необхідного рівня життя за пев­них умов розвитку суспільства. Цей показник о є балансовим розрахунком, що визначає такий обсяг доходів, який уможливлює задоволення потреб в їжі, одязі, предметах господарського вжитку, культурних запитах на рівні мінімальних фізіологічних норм, достатніх для життєдіяльності здорової людини, розвитку дітей, збереження здоров'я людей похилого віку. Прожитковий мінімум є дина­мічною категорією, яка залежить від економічного розвитку країни, її еко­номічного зростання.

Прожитковий мінімум (мінімальний споживчий бюджет) визначається на основі так званого кошика споживача — вартості стандартного набору товарів та послуг масового споживання у конкретній країні у певний час.

Набори мінімальних споживчих кошиків (продовольчих та непродо­вольчих) визначають за нормативами для статево-вікових груп населення на душу населення в середньому в країні.

Величина вартості прожиткового мінімуму відповідає вартісній оцінці набору прожиткового мінімуму, а також включає витрати на податки та інші обов'язкові платежі.

Для оцінювання вартісної величини прожиткового мінімуму використо­вують середні ціни купівлі відповідних товарів та послуг.

Наведемо таблиці, за якими проводиться розрахунок «споживчого кошика» окремо для дітей і дорослих.

Таблиця 8.1

Мінімальний набір продуктів харчування (кілограмів в рік)

Назва	Дошкільнята	Школярі	Працюючі	Непрацюючі (пенсіонери, інваліди)
Хліб	48,4	87,0	110,4	109,1
Крупи і бобові	11,7	16,1	9,0	9,7
Макарони	2,9	4,0	4,0	4,1
Картопля	73,0	93,7	95,0	108,0
Овочі	82,1	109,3	110,0	98,0
Фрукти ( в тому числі сухофрукти і горіхи)	58,5	66,3	64,0	32,8
Масло (соняшникове, вершкове і маргарин для дорослих)	10,7	17,9	14,1	12,1
Яйці (штук)	182,5	365,0	220,0	187,5
Молочні продукти	205,4	196,5	143,5	116,6
М'ясо (телятина, свинина, птиця, субпродукти)	29,2	45,8	42,0	29,4
М’ясопродукти (ковбаса, сало)	7,3	11,4	11,0	8,6
Риба	12,8	21,9	13,0	3,2
Цукор, цукерки і мед для дітей	24,9	30,3	37,0	22.5
Соки	45,6	54,8	-	-

Таблиця 8.2