Нециклічні коливання економіки

Структурні кризи – це нециклічні коливання, які мають різне походження і набувають форм енергетичної, сировинної, фінансової, продовольчої.

Ознаки структурних криз:

• породжуються диспропорціями між розвитком окремих сфер та галузей економіки;

• мають затяжний характер;

• не збігаються з початком циклічних коливань.

Екологічні кризи також відносяться до нециклічних коливань і пов’язані з дисбалансом у економічних потребах суспільства та можливостями довкілля компенсувати збитки, завданні людиною природі.

Походження екологічних криз:

по-перше, пов’язані із діяльністю самої природи (повені, землетруси, вулкани, суховії, ультрафіолетове випромінювання);

по-друге, спричинені людським фактором (нераціональних видобуток корисних копалин, меліорація, вирубування лісів).

8.2.Безробіття, як форма прояву макроекономічної нестабільності

8.2.1. Занятість і безробіття як макроекономічні явища ринкової економіки

Ефективне функціонування національної економіки пов’язане із забезпеченням повної зайнятості.

Зайнятість - це сукупність правових, соціальних та національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участі у суспільно – корисній діяльності, яка приносить дохід. Зайнятість характеризує рівень використання трудових ресурсів суспільства та ситуацію на ринку робочої сили.

Безробіття – це один з індикаторів економічної нестабільності, це є такий стан ринку, коли пропозиція праці перевищує попит на неї.

Першу спробу пояснити сутність і причини безробіття зробив Т. Мальтус. Він пояснював це явище надто швидким зростанням населення, яке випереджає збільшення кількості засобів до існування, засобом усунення безробіття вважав війни, епідемії, стихійні лиха.

Причини безробіття:

1. Відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу (К. Маркс);

2. Перевищення темпів зростання населення над темпами зростання виробництва (Т. Мальтус);

3.Підвищення ціни та скорочення попиту на працю в умовах недосконалої конкуренції;

4. Схильність людей збільшувати своє споживання більшими темпами, ніж зростає їх дохід (Дж. Кейнс);

5. Спад виробництва, який завжди призводить до зменшення сукупного попиту на товари і послуги, а відтак і до зростання безробіття;

6.З розвитком науково-технічного прогресу та виникненням нових галузей, зникає потреба в працівниках, які мали професійну підготовку у цих галузях;

7. Економічна політика уряду щодо постійного збільшення мінімального розміру заробітної плати призводить до зростання витрат виробництва і зниження попиту на працівників.

В макроекономічному рахівництві дотримуються поділу всього населення на такі категорії.

Категорія І. Економічно - активне населення:

• особи найманої праці;

• самостійні робітники;

• особи, які з певних причин тимчасово не працюють;

• неоплачувані члени сім’ї працездатного віку;

• особи, які суміщають навчання з працею;

• учні, студенти та інші особи, що проходять профпідготовку і перенавчання

Категорія ІІ. Економічно - пасивне населення:

• особи, зайняті в домашньому господарстві;

• пенсіонери:

• інваліди.

Робоча сила (L) країни складається із зайнятих (З) і безробітних (Б): L = З + Б.

Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття (U):

U= Б / L; Б = L –З;

Втрати від безробіття вимірюються законом Оукена: кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного обсягу виробництва від природного на 2,5%.

Втрати ВВП від циклічного безробіття згідно із Законом Оукена:

∆Y = (U - U_n) • 2,5,

де U - фактичний рівень безробіття;

U_n - природний рівень безробіття;

∆ Y - відсоток відставання ВВП від природного. ∆Y = Y – Y_п,

де Y - фактичний ВВП;

Y_п - природній ВВП.

Економічні та соціальні наслідки безробіття:

1. Погіршення якості життя, населення, котре вважають безробітними;

2. Збільшення витрат державного бюджету на фінансування програми допомоги безробітним;

3. Недовикористання трудового потенціалу нації;

4. Посилення тиску на рівень заробітної плати зайнятих з боку конкуруючих на ринку праці.

5. Відповідно до закону Оукена, відбувається відставання фактичного обсягу ВВП від того, якого нація могла б досягнути при використанні потенційних можливостей.

6. Через тривалі періоди бездіяльності втрачається кваліфікація працівників.