«Політична система Молдови»

Загальна характеристика Республіки Молдова.

Молдо́ва або Молдавія (молд. Republica Moldova) — держава у Східній Європі. За формою правління — парламентська республіка. Межує на заході з Румунією, на півночі, сході і півдні — з Україною. Молдова — член ООН, СНД.

Географія Молдови. Рельєф Молдови — рівнина із численними пагорбами, розчленована балками та річками. Молдова займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, західну околицю Причорноморської низовини, а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гори Баланешти). В межах Молдови виділяються Молдавське плато, Північно-Молдавська, Південно-Молдавська та Нижньодністровська рівнина, Придністровська і Тігецька височини. Плато і рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами і балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.

Найбільш піднесена і розчленована частина Центральномолдавської височини — Кодри — займає 14,5% площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу складає 200—300 м.

Міжнародні організації

Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

Історія

Молдова є історичною частиною Румунії. В період з XIV по XIX століття існувало самостійне Молдавське князівство. Східна Бессарабія стала частиною СРСР у 1940, західна залишилася в Румунії; захоплена німецько-румунськими військами в 1941; відвойована Червоною армією в 1944. Народний фронт, створений у роки перебудови (1988), виступав за проведення політичних реформ. У 1989 націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдавській мові статусу державної, етнічні тертя між молдаванами з одного боку і росіянами та українцями з іншого; економічний і політичний суверенітет оголошений у 1990; були проведені вибори в парламент (нелегітимні); Молдавія бойкотувала референдум 1991 про збереження СРСР і оголосила про незалежність у серпні 1991. У 1992 була прийнята в ООН. Безладдя, зв'язані з самопроголошенням Придністровської республіки продовжувалися до 1993. Зберігається напружене положення.

До 1940 більша частина території нинішньої Республіки Молдова входила до складу історичної області Бессарабія, завойованої у 16 ст. турками, а в 1812 увійшла до складу царської Росії. У 1918 М. була включена до складу Румунії. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі України. У 1940 Румунія поступилася Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР), а остання в травні 1990 — в Республіку Молдова. 27 серпня 1991 Молдавія проголосила свою незалежність.

Адміністративний поділ

Столиця — Кишинів (717,9 тис. жителів). Інші найбільші міста — Тирасполь (156,7 тис. жителів), Тігіна (103,6 тис. жителів), Бєльці (127,6 тис. жителів). Країна поділена на 32 райони, 3 муніципії і 2 автономних утворення. У Молдові 65 міст і 917 сіл.

Населення

• 1990 — 4,4 млн.

• 1998 — 4,431 млн.

Етнічні групи: молдавани — 75,8 %, українці — 8,4 %, росіяни — 5,9 %, гагаузи — 4,4 %, румуни — 2,2 %, болгари — 1,9 %.

Державна мова — молдавська, яка функціонує на основі латинської графіки. Держава визнає і охороняє право на збереження, розвиток і функціонування російської та інших мов, які використовуються на території країни.

Віросповідання — православ'я — 90 %.

Державний лад Молдови

Молдова згідно конституції є суверенною і незалежною, неподільною, демократичною, правовою унітарною позаблоковою парламентською республікою. Основним законом держави є Конституція, яку було прийнято 29 липня 1994 року з наступними змінам, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Головним органом законодавчої влади є Парламент Молдови, виконавчої влади — уряд на чолі з прем'єр-міністром.

Законодавча влада

Парламент Молдови  — вищий представницький і законодавчий орган країни. Складається з 101 депутата .

Вибори Парламенту

• Парламент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному і вільному голосуванні.

• Порядок організації та проведення виборів встановлюється органічним законом.

• Вибори депутатів парламенту проводяться не пізніше ніж у тримісячний термін після закінчення терміну повноважень або розпуску парламенту попереднього складу.

Визнання мандатів депутатів

Конституційний суд за пропозицією Центральної виборчої комісії приймає рішення про визнання мандатів депутатів або, у разі порушення законодавства про вибори, про невизнання їх.

Термін повноважень

• Термін повноважень парламенту — чотири роки. Він може бути продовжений органічним законом у разі війни або катастрофи.

• Парламент скликається президентом Молдови не пізніше ніж у 30-денний термін після виборів.

• Парламент виконує повноваження до законного скликання нового складу парламенту. У цей період не можуть вноситися зміни в конституцію і не можуть бути прийняті, змінені або визнані такими, що втратили силу органічні закони.

• Законопроекти або законодавчі пропозиції, внесені до порядку денного парламенту попереднього складу, розглядаються новообраним парламентом.