
- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
-
Президент Грецької республіки
3.1 Обрання Президента
Президент Республіки є регулятором державного ладу. Він обирається Парламентом на п'ятирічний термін. Пост Президента несумісний з іншим постом, посадою чи видом діяльності. Президентський термін відраховується з моменту прийняття Президентом присяги. У разі війни термін повноважень Президента продовжується до її закінчення. Переобрання одного і того ж особи дозволяється тільки один раз.
Президентом Республіки може бути обраний грецький громадянин, який перебуває в цьому громадянстві не менше п'яти років, який має батька грецького громадянина, який досяг сорокарічного віку та має право обирати.
Обрання Парламентом Президента Республіки здійснюється шляхом відкритого голосування на спеціальному засіданні, яке скликається головою Парламенту не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну повноважень чинного Президента Республіки.
У разі остаточної нездатності Президента Республіки виконувати свої обов'язки, а також у разі його відставки, смерті або відсторонення від посади відповідно до положень Конституції засідання Парламенту з обрання нового Президента Республіки скликається не пізніше ніж у десятиденний термін з моменту передчасного припинення терміну повноважень попереднього Президента. Обрання Президента Республіки в будь-якому випадку проводиться на повний термін.
Президентом Республіки обирається кандидат, який набрав більшість у дві третини голосів загальної кількості депутатів Парламенту. У випадку, якщо ця більшість голосів не буде зібрано, голосування повторюється через п'ять днів.
Якщо ж і в другому турі голосування нікому не вдається зібрати зазначена більшість голосів, голосування повторюється знову через п'ять днів, і Президентом Республіки обирається кандидат, який набрав більшість у три п'ятих голосів загального числа депутатів Парламенту.
У випадку якщо і в третьому голосуванні згадане кваліфікована більшість голосів не досягнуто, Парламент у десятиденний термін після цього розпускається і оголошуються вибори нового Парламенту.
Обраний на нових виборах Парламент, зібравшись негайно, відкритим голосуванням обирає Президента Республіки більшістю в три п'ятих голосів загального числа депутатів Парламенту.
Якщо згадане більшість не буде досягнуто, голосування повторюється через п'ять днів, і Президентом Республіки обирається кандидат, який набрав абсолютну більшість голосів загального числа депутатів Парламенту. Якщо ж і ця більшість не досягнуто, голосування повторюється ще раз через п'ять днів, і з двох кандидатів, які набрали найбільше число голосів, обраним Президентом Республіки вважається той, хто отримає відносну більшість голосів.
У період між сесіями Парламент скликається в надзвичайному порядку для обрання Президента Республіки. Якщо Парламент був яким-небудь чином розпущений, обрання Президента відкладається до скликання нового Парламенту і виробляється у двадцятиденний термін після цього згідно з правилами.
Якщо певна попередніми пунктами процедура обрання нового Президента своєчасно не завершена, чинний Президент Республіки продовжує виконання своїх обов'язків і після закінчення терміну повноважень до обрання нового Президента.
Президент Республіки, який подав у відставку до закінчення терміну повноважень, не може брати участі у виборах, що сталися в результаті його відставки.
Обраний Президент Республіки приступає до виконання своїх обов'язків на наступний день після закінчення терміну повноважень покидає свій пост Президента, а у всіх інших випадках – на наступний день після свого обрання.
Президент Республіки, перед тим як приступити до своїх обов'язків, приносить перед Парламентом присягу.
Наданий Президентові Республіки цивільний лист, а також порядок діяльності апарату, створеного для виконання ним своїх функцій, визначаються законом.
У разі якщо Президент Республіки відсутній за кордоном понад десяти днів, помер, подав у відставку, відсторонений від посади або з якої-небудь причини позбавляється можливості виконувати свої обов'язки, його тимчасово заміщає голова Парламенту, а якщо Парламенту в даний момент не існує, то голова останнього Парламенту, якщо ж такого немає або він відмовляється від цього, Уряд заміщає Президента колективно. У період заміщення Президента не можуть застосовуватися положення Конституції про розпуск Парламенту.
У разі якщо Президент Республіки не в змозі виконувати свої обов'язки довше тридцяти днів, Парламент скликається в обов'язковому порядку, навіть якщо він був розпущений, з метою вирішення більшістю в три п'ятих голосів загального числа депутатів питання про обрання нового Президента. У будь-якому випадку обрання нового Президента Республіки не може затримуватися більше ніж на шість місяців з моменту заміщення старого в силу неможливості виконання ним своїх обов'язків.