16. Походження та розвиток цб

Центральний банк - це орган державного грошово-кредитного регулювання економіки, наділений монопольним правом емісії банкнот та правом керувати грошово-кредитною системою країни.

Необхідність у створенні центральних банків виникла ще в часи розвитку товарно-грошових відносин, коли емісія банкнот багатьма банками фактично зруйнувала основи грошового обігу та дезорганізувала всю систему господарських зв'язків. Це пояснювалося недовірою різних суб'єктів ринку до багатьох грошових знаків в обігу, випущених не лише «чужими», а й «своїми» банками. Окремі з них часто-густо зловживали своїм емісійним правом, що спричиняло крах фінансових ринків.До того ж банкноти, емітовані банком, який збанкрутував, ставали недійсними, через що їх власники зазнавали значних збитків.

У зв язку з цим банкнотна емісія поступово зосередилася в небагатьох більш надійних банках, чиї грошові знаки користувались загальною довірою та без перешкод могли виконувати функції засобів обігу і платежу на всій території країни. Законодавче закріплення емісійного права за якимось одним комерційним банком завершувало процес формування одного центрального банку. Було й так, що держава відразу приймала відповідні нормативно-правові акти щодо створення нового банку з монопольним правом емісії банкнот. Отже, процес організації центральних банків відбувався двома способами. Перший - еволюційний - є характерним, наприклад, для Англії. Другий напрям передбачав утворення центрального банку відразу як емісійного центру(США).

Наприкінці XIX та на початку XX ст. центральні банки було створено в переважній більшості країн світу. Центральний банк може бути організований як у момент свого безпосереднього створення (Німецький федеральний банк), так і націоналізацією уже існуючих центральних банків, які до того функціонували на акціонерних засадах (Банк Англії, Франції) За акціонерної форми організації центрального банку його капітал або взагалі не належить державі(США), або належить лише частково (у Бельгії та Австрії - 50%, в Японії - 55, у Швейцарії - 57%)

Незалежно від форми власності центральні банки в багатьох країнах є юридично самостійними, тобто не підпорядкованими уряду, діючи в інтересах усього суспільства

17. Принципи побудови банківської системи

Початок формуванню в Україні власної банківської системи ринкового типу був покладений Законом "Про банки і банківську діяльність", ухваленим Верховною Радою 20 березня 1991 р. В основу розбудови банківської системи України цим Законом були покладені принципи, загальновизнані у світовій практиці:

* дворівнева побудова;

* чітке функціональне розмежування між банками першого і другого рівнів;

* функціонування банків другого рівня на комерційних засадах та на договірних відносинах з клієнтурою;

" ліквідація монополії держави на банківську справу, можливість створення комерційних банків різних форм власності, лібералізація банківської діяльності;

* організація державного контролю і нагляду за банківською діяльністю і покладення цього завдання на центральний банк;

* незалежність центрального банку від державних органів виконавчої влади;

* формування загальносистемної інфраструктури забезпечення банківської діяльності та ін.