13. Банківські системи провідних країн світу

У деяких країнах функціонують трирівневі банківські сис­теми - Швейцарії, Японії. До кре­дитно-банківської системи Німеччини, Франції, США, крім банків, входять також різні кредитні установи. В США переважають приватні кре­дитно-фінансові інститути, а в країнах Західної Європи та Японії поряд з приватними значне місце посідають напівдержавні, державні і кооперативні кредитно-фінансові установи. Європейські банки здійснюють іпотечні операції, широко використовуючи заставні. У США небанківські кредитні інститути мають такі самі юридичні права, що і банки. У Великій Британії небанківські установи мають певні обмеження в банківській діяльності. Специфіка побудови банківської системи виявляється і в тому, що в окремих країнах Європи (Німеччині, Франції, Австрії, Італії) не існує чіткого розмежування між ко­мерційними та інвестиційними банками. У Німеччині, на­приклад, банки поєднують короткострокові, депозитно-позич­кові і довгострокові інвестиційні операції- У США кредитні та інвестиційні банківські операції чітко розмежовані. Інвес­тиційні банки виконують операції з державними і корпоратив­ними цінними паперами, а комерційним байкам заборонено виконувати операції на фондовому ринку з корпоративними цінними паперами. У Великій Британії функції комерційних та інвестиційних банків також чітко розділені. Світова практика виробила два принципи побудови ко­мерційних банків:

—  принцип сегментування, коли банківська діяльність об­межена певним видом операцій чи сектором грошового ринку (Японія, США);

—  принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються(країни Зах. Європи).

Виділяють 3 групи країн організації банківського нагляду:

1- країни, у яких контрольні функції здійснює центральний банк (Австралія, Ісландія, Італія, Іспанія, Португалія).

2-країни, у яких контрольні функції вико­нуються не центральним банком, а іншими органами (Австрія, Данія, Канада, Норвегія, Швеція, Фінляндія).

3-країни, у яких контрольні функції здійснюються центральним банком спільно з іншими органа­ми: Швейцарія, Франція, Німеччина, США.

Ступінь незалежності цент­рального банку від виконавчої влади у різних країнах різний. Найбільш незалежні від державних органів центральні банки Австрії, Німеччини та Швейцарії. Певною самостійністю користуються банки, які за законом підзвітні законодавчим органам (Канада, США, Нідерланди, Японія)

14. Входження іноземного капіталу

Наявність банків з іноземним капіталом в Україні благотворно впливає на розвиток фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку, приносить в Україну сучасні банківські технології, нові фінансові продукти, куль­туру банківського корпоративного управління, що в цілому сприяє підвищенню рівня конкуренції, сприяє зростанню реально­го рівня рентабельності банківської системи, змен­шенню кількості проблемних банків,з'являються нові більш дешеві та якісні банківські послуги, мож­ливе зниження процентних ставок на депозити та кредити, можливе здешевлення кредитних ресурсів.

З іншого боку, країна втрачає контроль над своєю банківською системою, власники іноземного капіта­лу будуть керуватися передусім власними інтере­сами, виникає можливість відпливу фінансових ре­сурсів, інтенсивнішого зростання залежності фінансової системи країни від світових економічних і пол­ітичних криз. Вища якість послуг, які надають іно­земні банки, може призвести до зменшення вели­ких підприємств, які обслуговують вітчизняні бан­ки, що буде вести до зменшення їх прибутків, а зна­чить, і рівня конкурентоспроможності.

15. Пенсійний фонд України — центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, виплата допомоги по догляду за дитиною; підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу поживчих цін і зростанням заробітної плати; забезпечення поточної діяльності Ф(фонду); відтворення коштів Ф. інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію. Бюджет ПФУ утворюється за рахунок: страхових внесків підприємств і організацій; обов’язкових страхових внесків громадян; коштів, що надходять за регресивними позовами; добровільних внесків громадян У. та іноземних громадян, ідприємств,організацій, прибутків від комерційної діяльності.

Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.