
- •Літературний огляд Розділ 1. Провідні екологічні фактори
- •Абіотичні фактори
- •Розділ 2. Базові шкали оцінки екологічних факторів
- •Шкала вологості грунту (Hd) д.М.Циганова (1983)
- •Шкала змінності зволоження (fH) д.М.Циганова
- •Шкала кислотності грунтів (Rc) д.М.Циганова
- •Шкала загального сольового режиму грунтів (Tr) д.М. Циганова
- •Шкала вмісту гумусу в грунтах (Gm) е.Ландольта
- •Шкала дисперсії та аерації грунтів (Аr) е.Ландольта — т.Зажицького
- •Шкала освітленості в ценозах (Lc) г.Елленберга
- •Шкала термічного режму (Тт) д.М.Циганова
- •Шкала морозності (Сr) д.М.Циганова
- •Шкала континентальності (Кn) д.М.Циганова
- •Шкала континентальності клімату
- •Розділ 3. Експериментальна частина Розрахунок середніх режимів екологічних факторів
- •Кислотність грунтів (Rc)
- •Сольовий режим (Tr)
- •Кількість азоту (Nt)
- •Освітленість (Lc)
- •Вологість (Hd)
- •Терморежим (Tm)
- •Гумідність (Омброрежим) (Om)
- •Морозостійкість (Cr)
- •Розділ 4 . Синекологічні ареали видів
- •Залежність між оцінками екологічних режимів за кислотністю грунтів та їх зволоженням
- •Залежність між оцінками екологічних режимів термоклімату і освітленості
- •Залежність між оцінками екологічних режимів за терморежимом і зволоженістю грунтів
- •Розділ 5.Ординація і градієнтний аналіз
- •Список використаної літератури:
Освітленість (Lc)
|
Вид |
Нижня межа |
Верхня межа |
Середня амплітуда толерантності Х |
Проективне вкриття к % |
К*Х |
У |
|
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 угру- пову- вання |
Дуб черешковий |
5,79 |
6,22 |
6,00 |
50 |
300 |
4,85 |
|
Сосна звичайна |
3,67 |
3,92 |
3,79 |
25 |
94,75 |
|||
Граб звичайний |
2,89 |
4,33 |
3,61 |
25 |
90,25 |
|||
2 угру- пову- вання |
Вереск звичайний |
10,28 |
11,86 |
11,07 |
20 |
221,4 |
13,65 |
|
Дуб черешковий |
10,26 |
18,35 |
14,30 |
80 |
1144 |
|||
3 угру- пову- вання |
Осока загострена |
4,24 |
4,40 |
4,32 |
50 |
216 |
4,14 |
|
Очерет звичайний |
3,75 |
4,18 |
3,96 |
50 |
198 |
За шкалою Г.Елленберга освітленості в ценозах:
-
1,3 угруповування це напівтіньові рослини, що зростають при відносному освітленні менше 10%, зрідка при повному ;
-
2 угруповування дуже світлолюбиві рослини ;
Вологість (Hd)
Вологість - це міра, що характеризує вміст водяної пари у повітрі. Відомо, що людина на 80-90% складається з води, але не всі здогадуються, що рівень вологості в атмосфері відіграє значну роль в житті людини. Вміст вологи у повітрі здатний впливати на загальне самопочуття людини. Відхилення цього параметра від нормальних значень здатне непомітно і поступово знизити імунітет людини, погіршити стан шкіри, підвищити втомлюваність, особливо негативно це позначається на маленьких дітях Всі ми помічаємо, яке морське повітря корисне для здоров'я, і прагнемо проводити вихідні або відпуску, відпочиваючи на березі моря, річки або озера.
Нормальний рівень вологості благотворно позначається на нашому самопочутті. Оптимальний рівень - це 45-65% відносної вологості. Перебуваючи у приміщенні, ми порушуємо природний баланс вологості, який підтримується природою. І якщо влітку це практично не помітно, то взимку різниця показників відносної вологості на вулиці і в приміщенні стає дуже помітною. Це відбувається тому, що при нагріві вуличного повітря системою опалювання рівень відносної вологості падає, оскільки кількість вологи в повітрі при його нагріві не змінилася, а здатності повітря поглинати вологу ростуть пропорційно зростанню температури. Внаслідок цього волога починає випаровуватися з підвищеною швидкістю з нашого тіла, що приводить до сухості в горлі (і в цілому до сухості слизистої оболонки носа і дихальних шляхів за рахунок постійної взаємодії з сухим повітрям), сухості шкіри ( насамперед рук і обличчя), пересиханню губ, тощо
Вологістю ґрунту називають кількість води, яка міститься на даний час в визначеному горизонті ґрунту. Вологість ґрунту під впливом метеорологічних умов, поливів, взаємодії з атмосферою, твердою частиною ґрунту, рослинами і ґрунтовими організмами постійно змінюється з часом.
Сукупність всіх явищ переміщення вологи в ґрунті, змін пошарових запасів її і явищ обміну вологи між ґрунтом і ін. природними тілами називається водним режимом ґрунту. Кількісним його вираженням є водний баланс ґрунту. Під цим терміном розуміється сукупність всіх величин приходу і розходу вологи з ґрунту і зміни запасу вологи в ньому за той або інший проміжок часу.
Водний режим грунту – це сукупність явищ надходження води в грунт, її переміщення, змін фізичного стану, втрати з грунту.Це також укупність добових, сезонних і річних циклічних змін складу та стану компонентів ґрунту, які відбуваються у зв’язку з обміном речовиною й енергією між ґрунтом і навколишнім середовище