- •Літературний огляд Розділ 1. Провідні екологічні фактори
- •Абіотичні фактори
- •Розділ 2. Базові шкали оцінки екологічних факторів
- •Шкала вологості грунту (Hd) д.М.Циганова (1983)
- •Шкала змінності зволоження (fH) д.М.Циганова
- •Шкала кислотності грунтів (Rc) д.М.Циганова
- •Шкала освітленості в ценозах (Lc) г.Елленберга
- •Шкала загального сольового режиму грунтів (Tr) д.М. Циганова
- •Шкала вмісту гумусу в грунтах (Gm) е.Ландольта
- •Шкала дисперсії та аерації грунтів (Аr) е.Ландольта — т.Зажицького
- •Шкала термічного режму (Тт) д.М.Циганова
- •Шкала морозності (Сr) д.М.Циганова
- •Шкала континентальності (Кn) д.М.Циганова
- •Шкала континентальності клімату
- •Розділ 3. Експериментальна частина Розрахунок середніх режимів екологічних факторів
- •Кислотність грунтів (Rc)
- •Сольовий режим (Tr)
- •Кількість азоту (Nt)
- •Освітленість (Lc)
- •Вологість (Hd)
- •Терморежим (Tm)
- •Гумідність (Омброрежим) (Om)
- •Морозостійкість (Cr)
- •Розділ 4 . Синекологічні ареали видів
- •Залежність між оцінками екологічних режимів за кислотністю грунтів та їх зволоженням
- •Залежність між оцінками екологічних режимів термоклімату і освітленості
- •Залежність між оцінками екологічних режимів за терморежимом і зволоженістю грунтів
- •Розділ 5.Ординація і градієнтний аналіз
- •Список використаної літератури:
Сольовий режим (Tr)
|
|
Вид |
Нижня межа |
Верхня межа |
Середня амплітуда толерантності Х |
Проективне вкриття к % |
К*Х |
У |
|
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
1 угру- пову- вання |
Дуб черешковий |
6,03 |
6,63 |
3,33 |
50 |
166,5 |
5,09 |
|
|
Сосна звичайна |
7,21 |
7,36 |
7,28 |
25 |
182 |
|||
|
Граб звичайний |
6,20 |
6,69 |
6,44 |
25 |
161,12 |
|||
|
2 угру- пову- вання |
Вереск звичайний |
6,17 |
6,18 |
6,17 |
20 |
123,5 |
6,38 |
|
|
Дуб черешковий |
6,18 |
6,69 |
6,43 |
80 |
514,8 |
|||
|
3 угру- пову- вання |
Осока загострена |
6,12 |
6,23 |
6,17 |
50 |
308,75 |
6,44 |
|
|
Очерет звичайний |
6,71 |
6,74 |
6,72 |
50 |
336,00 |
|||
За шкалою Д.М. Циганова сольового режиму грунтів :
- 1 угруповання віддає перевагу небагатим солями підзолисті грунти: 95-150 мг/л; жорсткість 4,5—6,5; НСОз,8О4, Cl — відсутні ;
- 2 ,3 угруповання віддає перевагу досить багаті солями вилуговані чорноземи:160-200 мг/л жорсткість7,0-10,0; НСОз-4-16 мг/100г грунту ,SО4; Сl- сліди .
Кількість азоту (Nt)
Азот Нітроген (лат. Nitrogenium, N) — хімічний елемент V групи періодичної системи з атомим порядковим номером 7 та атомною масою 14.008. Два атоми нітрогену, об'єднюючись складають молекулу хімічної речовини азоту.
Азот — газ без кольору, запаху, смаку; складається з двоатомних молекул N2. За нормальних умов 1 л азоту важить 1.25046 г, критична t° дорівнює —147,16°, малорозчинний у воді. При звичайних умовах азот хімічно малоактивний; при високих температурах і тиску, при наявності каталізаторів азот утворює сполуки з воднем, металами, киснем та ін. В природі азот існує як головна складова частина повітря (75.5 % за вагою), у формі нітратів і солей амонію; входить до складу вугілля, нафти, алкалоїдів, білкових речовин. Азот повітря використовують у виробництві аміаку, азотної кислоти, добрив, а також як інертний газ.
Поширення в природі:
Загальний вміст азоту в земній корі становить 1·10-2 % за масою. Основна його маса знаходиться в повітрі, у вільному молекулярному вигляді — N2. Сухе повітря містить в середньому 78,09 % за об‘ємом (або 75,6 % за вагою) вільного азоту. У відносно малих кількостях вільний азот знаходиться в розчиненому стані у водах океанів. В вигляді сполучень з іншими елементами (зв‘язаний азот) входить в склад всіх рослинних і тваринних організмів. Потужні родовища азоту у вигляді так званої чилійської селітри відомі лише в Чилі (Південна Америка). Крім того, невеликі кількості азоту містяться в ґрунті, головним чином у вигляді органічних сполук і солей нітратної кислоти.
В земній корі утворює три основні типи мінералів, які містять йони CN-, NO3-, NH4+. Промислове значення має натрієва селітра NaNO3, великі поклади якої є в Чилі та калійна селітра KNO3 (найбільші поклади в Індії).
