
- •Літературний огляд Розділ 1. Провідні екологічні фактори
- •Абіотичні фактори
- •Розділ 2. Базові шкали оцінки екологічних факторів
- •Шкала вологості грунту (Hd) д.М.Циганова (1983)
- •Шкала змінності зволоження (fH) д.М.Циганова
- •Шкала кислотності грунтів (Rc) д.М.Циганова
- •Шкала загального сольового режиму грунтів (Tr) д.М. Циганова
- •Шкала вмісту гумусу в грунтах (Gm) е.Ландольта
- •Шкала дисперсії та аерації грунтів (Аr) е.Ландольта — т.Зажицького
- •Шкала освітленості в ценозах (Lc) г.Елленберга
- •Шкала термічного режму (Тт) д.М.Циганова
- •Шкала морозності (Сr) д.М.Циганова
- •Шкала континентальності (Кn) д.М.Циганова
- •Шкала континентальності клімату
- •Розділ 3. Експериментальна частина Розрахунок середніх режимів екологічних факторів
- •Кислотність грунтів (Rc)
- •Сольовий режим (Tr)
- •Кількість азоту (Nt)
- •Освітленість (Lc)
- •Вологість (Hd)
- •Терморежим (Tm)
- •Гумідність (Омброрежим) (Om)
- •Морозостійкість (Cr)
- •Розділ 4 . Синекологічні ареали видів
- •Залежність між оцінками екологічних режимів за кислотністю грунтів та їх зволоженням
- •Залежність між оцінками екологічних режимів термоклімату і освітленості
- •Залежність між оцінками екологічних режимів за терморежимом і зволоженістю грунтів
- •Розділ 5.Ординація і градієнтний аналіз
- •Список використаної літератури:
Кількість азоту (Nt)
|
Вид |
Нижня межа |
Верхня межа |
Середня амплітуда толерантності Х |
Проективне вкриття к % |
К*Х |
У |
|
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 угру- пову- вання |
Дуб черешковий |
6,71 |
6,77 |
6,74 |
50 |
337 |
6,30 |
|
Сосна звичайна |
6,78 |
6,81 |
6,79 |
25 |
169,87 |
|||
Граб звичайний |
4,15 |
5,75 |
4,95 |
25 |
123,75 |
|||
2 угру- пову- вання |
Вереск звичайний |
3,67 |
4,82 |
4,24 |
20 |
84,8 |
3,92 |
|
Дуб черешковий |
2,89 |
4,82 |
3,85 |
80 |
308 |
|||
3 угру- пову- вання |
Осока загострена |
5,46 |
5,56 |
5,51 |
50 |
275,5 |
5,75 |
|
Очерет звичайний |
5,79 |
6,22 |
6,00 |
50 |
300 |
За шкалою Д.М. Циганова кількості азоту в грунтах :
-
1 угруповання віддає перевагу досить забезпеченим азотом грунти (0,3-0,4%) ;
-
2 угроповування віддає перевагу дуже бідним на мінеральний азот грунти (0,05-0,20 -%) ;
-
3 угроповування бідні мінеральним азотом грунти (0,2-0,3%) .
Освітленість (Lc)
Освíтленість — освітлення поверхні, що створюється світловим потоком, який падає на поверхню. Одиницею вимірювання освітленості є люкс. На відміну від освітленості, вираз кількості світла, відображеного поверхнею, називається яскравістю.
Освітленість прямо пропорційна силі світла джерела світла. При віддаленні його від освітлюваної поверхні її освітленість зменшується обернено пропорційно до квадрату відстані.
Коли проміння світла падає похило до освітлюваної поверхні, освітленість збільшується пропорційно косинусу кута падіння проміння.
Освітленість
знаходять за формулою:
Де:
-
— сила світла в канделах;
-
— відстань до джерела світла;
-
- кут падіння проміння світла.
Освітленість визначають за допомогою фотоелектричного експонометра та люксметра. Фотометричні одиниці СІ
Величина |
символ |
Величина СІ |
Скорочення |
Примітка |
Світлова енергія |
Qv |
люмен секунда |
лм·с |
іноді цю одиницю називають тальботом |
Світловий потік |
F |
Люмен = кд·ср |
лм |
- |
сила світла |
Iv |
кандела=лм/ср |
кд |
- |
яскравість |
Lv |
кандела/квадратний метр |
кд/м2 |
- |
Освітленість |
Ev |
люкс = лм/м2 |
лк |
Використовується щодо світла, яке падає на поверхню |
Світимість |
Mv |
люкс = лм/м2 |
лк |
Використовується щодо світла, яке випромінюється поверхнею |
Світловий вихід -люмен / ват лм/Вт відношення світлового потоку до густини потоку електромагнітного випромінювання, максимальне значення дорівнює 683