Залежність між оцінками екологічних режимів за кислотністю грунтів та їх зволоженням

За даними характерами вологості і кислотності грунтів ,ми спостерігаємо .що 2 угруповання ( вереск звичайний ,дуб черешковий )є індикатором на низьку кислотність і вологість .тому що на графіку воно розміщене найдалі від 1 (дуб черешковий ,сосна звичайна ,граб звичайний ) і 3 угруповання ( осока загострена ,очерет звичайний ) .

Залежність між оцінками екологічних режимів термоклімату і освітленості

За даними характерами терморежимів і освітленості грунтів ,ми спостерігаємо .що 2 угруповання (вереск звичайний ,дуб черешковий )є індикатором на високу освітленість і високий терморежим .томущо воно розміщене на графіку найдалі від 1 (дуб черешковий ,сосна звичайна ,граб звичайний ) і 3 угруповання ( осока загострена ,очерет звичайний ) .

Залежність між оцінками екологічних режимів за терморежимом і зволоженістю грунтів

З даного графіка ми бачимо ,що 1 угруповання (дуб черешковий ,сосна звичайна ,граб звичайний є індикатором .томущо воно має вищу вологість ніж 2 угруповання ( вереск звичайний ,дуб черешковий ) і 3 угруповання ( осока загострена ,очерет звичайний ).

Розділ 5.Ординація і градієнтний аналіз

Градієнтний аналіз – це сукупність ординаційних підходів, при яких утворюються упорядковування угруповань чи видів проводиться вздовж конкретних осей екологічних факторів і відображає закономірний характер їх змін. Ординація – це метод упорядкування видів чи фітоценозів в координатах екологічних факторів.

Пряма ординація – це упорядкування даних вздовж реальних показників факторів середовища, які виступають провідними чинниками організації рослинності, непряма – упорядкування об’єктів по відношенню один до одного, які опосередковано виражають провідні фактори середовища, що відображається на осях. Наприклад, прямо режим вологості грунту можна встановити лише на основі спеціальних спостережень. У разі фітоіндикації ординація вздовж градієнта вологості і здійснюється непряма за складом і структурою самого рослинного покриву. Крім того, серед методів виділяють одномірні, коли об’єкти послідовно ординуються вздовж першої, другої, третьої і т.д. осей і багатомірні, коли визначення координат виду чи угруповань проводиться одночасно у полі декількох осей.

Градієнтний аналіз є найстарішим методом ординації, хоча сам термін набув поширення лише в 50-ті р.р.. Градієнтний аналіз базується на трьох концепціях, перша – це концепція градієнта угруповань, друга – це концепція факторів зовнішнього середовища, що сумісно змінюються в просторі. Вони одночасно діють на рослини і часто буває дуже важко встановити який з них є найважливішим. Поєднання факторів середовища, які синхронно змінюються в просторі паралельно градієнту угруповань і тим самим впливають на популяції, які його формують, називається комплексним градієнтом. Третя – це концепція екоклину під яким розуміють сукупність ценоклину і комплексного градієнта середовища, іншими словами, концепція градієнту екосистем.

Підхід до угруповань на основі вивчення екоклинів є плідним, оскільки дозволяє встановити напрям градієнту видових популяцій і характер зміни параметрів угруповання вздовж градієнтів середовища. Необхідні для градієнтного аналізу дані були одержані нами шляхом обробки геоботанічних описів за фітоіндикаційними шкалами.

Залежність між оцінкою екологічного режиму за зволоженістю і терморежимом

З даного графіка ми бачимо ,що 1 угруповання (дуб черешковий ,сосна звичайна ,граб звичайний є індикатором .тому що воно має вищу вологість ніж 2 угруповання ( вереск звичайний ,дуб черешковий ) і 3 угруповання ( осока загострена ,очерет звичайний ).

Залежність між оцінкою екологічних режимів за кислотністю і сольовим режимом

На даному графік у видно , 1 угруповання (дуб черешковий ,сосна звичайна ,граб звичайний ) може бути індикатором на кислотність і освітленість ,тому що воно знаходиться трошки далі ніж 2 угруповання( вереск звичайний ,дуб черешковий ) і 3 угруповання ( осока загострена ,очерет звичайний ) .

Залежність між оцінками екологічного режиму за мінеральним азотом і освітленням

З даного графіка ми бачимо ,що 2 угруповання( вереск звичайний ,дуб черешковий ) є індикатором на освітленість і кількість азоту .тому що воно потребує високу освітленість і воно розміщу найдалі від 1угруповання (дуб черешковий ,сосна звичайна ,граб звичайний ) і 3 угруповання ( осока загострена ,очерет звичайний ) .

Висновок

В даній роботі ми спочатку зробили літературний огляд, де охарактеризували основні екологічні фактори.

Виділяють три групи екологічних факторів :

-абіотичні (неорганічні умови: хімічні й фізичні, такі, як склад повітря, води, ґрунтів, температура, світло, вологість, радіація, тиск тощо),

- біотичні (форми взаємодії між організмами – хазяїн – паразит)

- антропогенні (форми діяльності людини).

Для оцінки екологічних факторів використовують оціночні шкали які запропонував Д.М.Циганов. На основі цих шкал ми визначили рослини-індикатори на ті чи інші екологічні фактори.

За допомогою отриманих результатів, які ми розраховували в третьому розділі ми побудували графіки залежності між оцінками екологічного режиму. За даними графіками ми визначили ареали, які є індикаторами на екологічні фактори. Наприклад:вереск звичайний ,дуб черешковий є індикаторами на низьку кислотність і вологість, на високу освітленість і високий терморежим. Тому дана робота дає змогу виділити окремі види, які можна використати в біоіндикаційних цілях.