2.3.Господарський розвиток та економ.Думка Середньовіччя

У добу середньовіччя економічні відносини зосереджуються навколо земельної власності, госп.життя набуває феодального характеру. В V-Х ст сформувалися і утвердилися його визначальні риси, еволюціонували форми, феодального землеволодіння: алод-бенефіцій-феод.

Вирішальні чинники становлення феодального господарста:

-відчуження алоду;

-перемога великого землеволодіння над дрібним;

-становлення між землевласниками і селянами вілносин панування і підпорядкування, а в середині пануючої верстви – покровительства і служби.

Основні ознаки сусп.-госп.розвитку:

-пануюча форма власності – приватна, основою якої була земля у формі феоду;

-господарство феодала мало багатогалузевий характер, що пояснюється необхідністю в умовах панування натуральних відносин заперечувати всі потреби власника;

-селянин мав власне господарство, власні знаряддя праці, був членом громади, яка захищала не лише його, а й майнові права;

-основною формою відносин між феодалами та залежним населенням стала феодальна рента, яка існувала в трьох видах: відробіткова, продуктова та грошова;

-основною госп.формою була сень орія, заснована на подільній системі;

-поширення комунальних революцій у результаті яких велика к-сть міст здобули самостійність;

-виникнення ремісничих цехів, що сприяло розвитку ремесла;

-утворення торгівельних гільдій, що сприяло розвитку торгівлі та формуванню внутрішніх нац.ринків;

-формування централізованих абсолютистських монархій у Європі.

Хома Аквінський: «Сума теологій»

Основні ідеї:

-вважав за необхідне підпорядковувати економічні відносини вимогам «божетвенного порядку» та християнської моралі;

-виступав за централізацію влади;

-існування рабства та кріпосництва визнавав природним і правомірним;

-віддавав перевагу приватній власності над суспільною, яка зумовлює постійні суперечки та непорозуміння, недбале ставлення до майна;

-пріорітетною галуззю вважав землеробство, яке схвалюється божетвенним законом;

-торгівлю і одержання прибутку вважав виправданими, лише коли торговець докладав зусиль для надання товарові додаткових якостей;

-виступав за необхідність продавати товари за «справедливою ціною»;

-стягнення відсотків вважав припустимим лише за користування тими предметами, які не знищкються у процесі використання (будинок, засоби праці)

2.4.Господарство та економ.Думка Київської Русі

Київська Русь була типовою ранньофеодальною державаю в якій завершувалося становлення феодальних відносин, зростало та зміцнювалося феодальне землеволодіння – вотчина.

Основні ознаки сусп.-госп.розвитку:

-основні верстви населення «мужі», «люди», «молодші люди», «чернь», «смерди», «холопи»;

-головними галузями економіки були двопільне землеробство та скотартво. Було поширене мисливство, особливо на хутрових звірів, рибальство, бортництво;

-високого розвитку набуло ремесло, яке налічувало до 40 спеціальностей;

-інтенсивний розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі завдяки наявності таких важливих торговельних шляхів як «з варяг в греки»;

-засобами обігу здебільшого слугували візантійські та арабські монети – дирхеми, давньоруська грошова монета – гривня;

-інтенсивне зростання та зміцнення великого феодального землеволодіння, посилило владу місцевих бояр та князів, створило передумови економічної самостійності та політичної відокремленості давньоруських земель, що призвело до розпорошення централізації влади та розпаду Київської Русі як держави.

Найвідомішою пам*яткою економ.думки часів Київської Русі ж «Руська правда» - зведення норм давньоруського законодавства, які визначали права власності і регулювали економ.відносини:

-соціально структура і відноини власності давньоруського суспільства;

-права феодалів та механізм їх захисту;

-майнові права та відшкодування втрат від їх порушення;

-фінансові операції;

-господарські знаряддя і техніка рільництва.

3.1 Передумови індутріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи

Передумови індутралізації госп Західної Європи:

-поступове витіснення натуральної форми господарства товарною;

-перетворення феодальної земельної власності на об*єкт купівлі-продажу;

-комутація ренти;

-дедалі ширше використання найманої робочої сили;

-поглиблення поділу праці, який набуває якісно нового значення і проявляється на різних господарських рівнях;

-посилення майнової та соціальної диференціації;

-розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зростання ролі грошей;

-становлення внутрішніх національних ринків;

-прискорення первісного нагромадження капіталу.

Джерела первісного нагромадження капіталу:

-звільнення основної маси робітників від феодальної залежності і основних обмежень;

-відокремлення робітників від засобів вир-ва з метою створення для них необхідності пошуку роботи за грошову плату;

-аграрний переворот, коли було здійснено конверсію ріллі у пасовище;

-наявність ринків постійного збуту продукції,що забезпечує доходи від торгівлі;

-податкова система та система держ боргу;

-концентрація капіталу переважно у грошовій формі.