7.2. Австрійська школа граничної корисності.

Австрійська школа виникла в 70-80 – ті роки ХІХ ст.. протиставляючи теоріям вартості класиків власну суб’єктивно-психологічну теорію, яка пояснює цінність благ їхньою корисністю.

Основні положення:

Головний мотив людської діяльності – це необхідність задоволення потреб.

Потреби задовольняються на основі благ, що мають певну корисність.

Цінність товару та його ринкова ціна визначаються не затратами праці, а рівнем його корисності.

Кожна людина має свою шкалу потреб і оцінки корисності.

Представники:

Карл Менгер. Основна праця: “Основи політичної економії”. Основні ідеї:

Розробив теорію цінності благ на основі атомістичного методу.

Визначив ієрархію благ в залежності від їхньої здатності задовольняти потреби людини.

Дав визначення категорії “економічне благо” .

Сформулював принцип спадної граничної корисності.

Фрідріх Візер. Основна праця: “Походження і основні закони господарської цінності”. Основні ідеї:

Запропонував термін “маржиналізм”.

Розробив теорію альтернативних витрат виробництва.

Розробив концепцію вміненої цінності.

Висунув теорію грошей визначаючи їх цінність в залежності від співвідношення грошових і реальних доходів.

7.3. Теоретичні концепції Кембріджзької школи.

Засновник Кембріджзької школи – Альфред Маршал. Основна праця: “Принципи економікс”. Основні ідеї:

Запропонував змінити назву науки з “політичної економії” на “економікс”.

Досліджував економічну діяльність на мікрорівні з позицій чистої теорії та моделі досконалої конкуренції.

Ключового значення в економічній теорії надавав проблемі цінності.

Вперше ґрунтовно проаналізував закономірності ціноутворення, а саме сформував закон попиту і пропонування і теорію рівноважної ціни.

Одним з перших поєднав теорії граничної корисності і витрат виробництва, встановив, що ринкова ціна є результатом взаємодії двох чинників, а саме: виробничого і суб’єктивного.

Запропонував поняття “еластичності попиту” і розглянув випадки цінової і не цінової еластичності.

Здійснив аналіз фактора часу в ринковому ціноутворенні.

Запропонував поділ витрат виробництва на постійні і змінні.

Сформулював закони зростаючої і постійної віддачі

Артур Пігу. Основна праця: “Економічна теорія добробуту”. Основні ідеї:

Розробив теорію добробуту.

Одним з перших звернув увагу на врахування позаринкової діяльності при обчисленні національного доходу.

Описав явище реальних касових залишків - “ефект Пігу”.

На основі закону спадної граничної корисності обґрунтував необхідність перерозподілу доходів.

Розробив теорію оподаткування та дотацій, засновану на принципі найменшої сукупної жертви.

Досліджував ситуації за яких виникають зовнішні ефекти.

7.4. Американська школа неокласиків.

Американська школа (кін. ХІХ ст..) стала однією з основоположних у формуванні неокласичної теорії. Представники:

Джон Бейтс Кларк. Основна праця: “Сутність економічної теорії”. Основні ідеї:

Розробив концепцію розподілу доходів на основі принципу результативності виробничих факторів.

Увів категорії “гранична продуктивність праці” і “гранична продуктивність капіталу”, які стали основоположними в сучасній неокласичній теорії.

Сформулював закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва.

Розвинув теорію факторів виробництва ввівши четвертий фактор, а саме: підприємницьку діяльність (підприємницькі здібності).