- •Частина 4. Фізика коливань і хвиль
- •21. Коливання
- •21.1. Загальна характеристика коливальних процесів
- •21.2. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •21.3. Коливання пружинного маятника
- •21.5. Вертикальні коливання центра ваги судна
- •21.6. Енергія гармонічного коливання
- •21.7. Коливальний контур
- •21.8. Додавання скалярних коливань
- •21.8.1. Додавання гармонічних коливань із рівними частотами
- •21.8. 2 Додавання гармонічних коливань із близькими частотами. Биття
- •21.9. Додавання взаємно перпендикулярних (векторних) коливань
- •21.10. Загасаючі коливання
- •21.11. Загасаючі електромагнітні коливання
- •21.12. Вимушені коливання
- •21.13. Вимушені вертикальні коливання судна
- •21.14. Вимушені електромагнітні коливання
- •21.14.1. Омічний опір у колі змінного струму
- •21.14.2. Індуктивність у колі змінного струму
- •21.14.3. Ємність у колі змінного струму
- •21.15. Резонансні явища в техніці
- •21.16. Параметричний резонанс
- •21.17. Автоколивання
- •21.18. Спектр коливань
- •21.19. Ангармонічні коливання
- •21.20. Фазова траєкторія
- •22. Пружні (механічні) хвилі
- •22.1. Загальна характеристика хвильових процесів
- •22.2. Пружні хвилі
- •22.3. Енергетичні характеристики хвильових процесів
- •23. Акустика
- •23.1. Об'єктивні та суб'єктивні характеристики звуку
- •23.2. Поширення звукових хвиль
- •23.3. Ультразвук
- •23.4. Ефект Доплера в акустиці
- •24. Електромагнітні хвилі
- •24.1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі
- •24.2. Вектор Умова - Пойнтінга
- •24.3. Особливості поширення електромагнітних хвиль
- •24.4. Світлові хвилі
- •Закони відбиття
- •Закони заломлення
- •25. Явище інтерференції
- •25.1. Когерентні джерела в оптиці
- •25.2. Розрахунок інтерференційної картини від двох когерентних джерел
- •25.3. Інтерференція в тонких плівках
- •25.4. Стоячі хвилі
- •25.5. Інтерферометри
- •26. Явище дифракції
- •26.1. Принцип Гюйгенса-Френеля. Розрахунок дифракційної картини методом зон Френеля
- •26.2. Дифракція сферичних хвиль (дифракція Френеля)
- •26.3. Дифракція плоских хвиль (дифракція Фраунгофера)
- •26.4. Дифракційна решітка
- •26.5. Дифракція рентгенівських променів
- •27. Поляризація світла
- •27.1. Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •27..2. Поляризація світла при відбитті та заломленні
- •27.3. Подвійне променезаломлення
- •27.4. Поляризаційні прилади
- •27.5. Закон Малюса
- •27.6. Інтерференція поляризованих променів
- •27.7. Штучна оптична анізотропія
- •27.8. Обертання площини поляризації (оптична активність)
- •27.9. Оптичні та електрооптичні властивості рідких кристалів
- •28. Елементи молекулярної оптики
- •28.1. Фазова та групова швидкості світла
- •28.2. Елементарна класична теорія дисперсії
- •28.3. Поглинання світла
- •28.4. Розсіювання світла
21.14.3. Ємність у колі змінного струму
Заряд на обкладках конденсатора змінюється за законом
.
Оскільки нас цікавить лише зміна струму в конденсаторі, то значення константи можна взяти рівним нулю. Тоді з урахуванням (21.60) заряд
,
а спад напруги на конденсаторі
-
.(21.65)
За
формулою Ейлера
,
тому
-
.(21.66)
тобто коливання напруги на конденсаторі відстають по фазі на /2 від коливань струму.
Амплітуда напруги на конденсаторі
,
де
величина
називається ємнісним опором.
Розглянемо тепер послідовне з’єднання омічного опору, індуктивності і ємності (рис. 21.18). За другим правилом Кірхгофа амплітуда зовнішньої ЕРС повинна рівнятися сумі комплексних амплітуд на окремих елементах ланцюга
![]()
або
-
.(21.67)
Знайдемо тепер модуль комплексної амплітуди:
,
звідки
-
.(21.68)
Вираз (21.68) називається законом Ома для послідовного кола змінного струму.
У
виразі (21.67) величина
називається повним опором або імпедансом
і складається з активного R
і реактивного —
опорів. Оскільки аргумент комплексного
числа a+bi
знаходиться за формулі
(див. Математичне введення), то з (21.67)
видно, що зсув за фазою між струмом і
напругою в колі змінного струму
визначається відношенням реактивного
і активного (омічного) опорів:
-
.(21.69)
Розглянемо залежність сили струму в послідовному RLC-колі від частоти зовнішньої ЕРС. З формули (21.68) видно, що при сила струму I0=0, а при ® ¥ I0 ® 0 , отже, при деякому проміжному значенні частоти сила струму I0 буде максимальною. Легко показати, що амплітудне значення сили струму досягає максимуму, якщо частота ЕРС збігається із частотою власних коливань ідеального коливального контуру
.
Рис. 21.19

.
Явище
зростання амплітудного значення сили
струму при
називається резонансом напруг. Це явище
використається у фільтрах, які дозволяють
із набору ЕРС різних частот виділити
ту з них, частота якої дорівнює (або
близька) до резонансної. Такими фільтрами
є вхідні контури радіоприймачів, які
змінюванням ємності можуть настроюватися
на задане значення частоти (довжини
хвилі).
Рис. 21.20

Розглянемо тепер явища, що відбуваються в колі, де індуктивність і ємність включені паралельно одне одному (рис. 21.20).
За першим правилом Кірхгофа
,
де I — сила струму в підвідних проводах.
Рис. 21.21

струм у підвідних проводах різко убуває.
Рівність модулів IL
і IC
спостерігається в тому випадку, якщо
.
Залежність амплітуди сили струму від
частоти має вигляд, показаний на
рис. 21.21. Явище убування амплітуди
сили струму в паралельному CL-колі
при
називається резонансом струмів.
Резонанс струмів дозволяє конструювати фільтри, які вибірково виключають певні частоти.
