
- •Частина 4. Фізика коливань і хвиль
- •21. Коливання
- •21.1. Загальна характеристика коливальних процесів
- •21.2. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •21.3. Коливання пружинного маятника
- •21.5. Вертикальні коливання центра ваги судна
- •21.6. Енергія гармонічного коливання
- •21.7. Коливальний контур
- •21.8. Додавання скалярних коливань
- •21.8.1. Додавання гармонічних коливань із рівними частотами
- •21.8. 2 Додавання гармонічних коливань із близькими частотами. Биття
- •21.9. Додавання взаємно перпендикулярних (векторних) коливань
- •21.10. Загасаючі коливання
- •21.11. Загасаючі електромагнітні коливання
- •21.12. Вимушені коливання
- •21.13. Вимушені вертикальні коливання судна
- •21.14. Вимушені електромагнітні коливання
- •21.14.1. Омічний опір у колі змінного струму
- •21.14.2. Індуктивність у колі змінного струму
- •21.14.3. Ємність у колі змінного струму
- •21.15. Резонансні явища в техніці
- •21.16. Параметричний резонанс
- •21.17. Автоколивання
- •21.18. Спектр коливань
- •21.19. Ангармонічні коливання
- •21.20. Фазова траєкторія
- •22. Пружні (механічні) хвилі
- •22.1. Загальна характеристика хвильових процесів
- •22.2. Пружні хвилі
- •22.3. Енергетичні характеристики хвильових процесів
- •23. Акустика
- •23.1. Об'єктивні та суб'єктивні характеристики звуку
- •23.2. Поширення звукових хвиль
- •23.3. Ультразвук
- •23.4. Ефект Доплера в акустиці
- •24. Електромагнітні хвилі
- •24.1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі
- •24.2. Вектор Умова - Пойнтінга
- •24.3. Особливості поширення електромагнітних хвиль
- •24.4. Світлові хвилі
- •Закони відбиття
- •Закони заломлення
- •25. Явище інтерференції
- •25.1. Когерентні джерела в оптиці
- •25.2. Розрахунок інтерференційної картини від двох когерентних джерел
- •25.3. Інтерференція в тонких плівках
- •25.4. Стоячі хвилі
- •25.5. Інтерферометри
- •26. Явище дифракції
- •26.1. Принцип Гюйгенса-Френеля. Розрахунок дифракційної картини методом зон Френеля
- •26.2. Дифракція сферичних хвиль (дифракція Френеля)
- •26.3. Дифракція плоских хвиль (дифракція Фраунгофера)
- •26.4. Дифракційна решітка
- •26.5. Дифракція рентгенівських променів
- •27. Поляризація світла
- •27.1. Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •27..2. Поляризація світла при відбитті та заломленні
- •27.3. Подвійне променезаломлення
- •27.4. Поляризаційні прилади
- •27.5. Закон Малюса
- •27.6. Інтерференція поляризованих променів
- •27.7. Штучна оптична анізотропія
- •27.8. Обертання площини поляризації (оптична активність)
- •27.9. Оптичні та електрооптичні властивості рідких кристалів
- •28. Елементи молекулярної оптики
- •28.1. Фазова та групова швидкості світла
- •28.2. Елементарна класична теорія дисперсії
- •28.3. Поглинання світла
- •28.4. Розсіювання світла
21.13. Вимушені вертикальні коливання судна
Якщо на судно діє періодична зовнішня сила, пов'язана з морською хвилею, то воно починає виконувати вимушені коливання у вертикальному напрямку. Розглянемо основні закономірності цих коливань.
Рівняння морської хвилі має вигляд
-
.
(21.55)
Позначимо через z=z(t) зміщення центра ваги судна відносно незбуреної поверхні моря. За відсутності морської хвилі на судно діяла сила Архімеда FA = –ρgSz. З появою хвилі відбувається додаткове вертикальне зміщення на величину x і сила Архімеда
.
Крім сили Архімеда, слід врахувати силу опору:
.
Скориставшись другим законом Ньютона, дістанемо рівняння коливань
або
.
Підставимо
в останнє рівняння вираз x
і
з (21.55). У результаті дістанемо диференціальне
рівняння вимушених коливань судна:
-
.
(21.56)
де — частота власних коливань судна (див. § 21.5).
Із зіставлення (21.56) і (21.47) знаходимо
-
.
(21.57)
У
цьому випадку величина F0/m
— комплексна. Оскільки фізичний зміст
має модуль комплексної величини F0/m,
помножимо (21.57) на величину комплексно-спряжену,
тобто на
і добудемо квадратний корінь:
;
-
.
(21.58)
Підставивши (21.58) у вираз для амплітуди вимушених коливань (21.50), дістанемо:
-
.
(21.59)
З (21.59) видно, що амплітуда вимушених коливань судна залежить від частоти морської хвилі. Можна показати, що резонанс наступає, коли частота хвиль
.
Для того, щоб уникнути резонансних коливань судна, на стадії його проектування потрібно передбачити, щоб резонансна частота можливо більше відрізнялася від частот морських хвиль, характерних у штормову погоду. Якщо ж судно все-таки потрапило в область резонансу, то слід змінити швидкість або напрямок руху судна, щоб змінити частоту ударів набігаючи хвиль.
21.14. Вимушені електромагнітні коливання
Рис. 21.18
Однак слід зазначити, що для численних технічних застосувань більш важливо проаналізувати в такому контурі коливання електричного струму, а не заряду. У зв'язку із цим розглянемо спочатку характеристики окремих елементів реального контуру в колі із зовнішньою змінною ЕРС. При цьому в послідовному RCL-колі відповідно до першого правила Кірхгофа сила струму однакова на всіх її ділянках і змінюється за законом
-
.
(21.60)
21.14.1. Омічний опір у колі змінного струму
Спадання напруги на омічному опорі визначається виразом
-
.
(21.61)
Як видно з (21.61) і (21.60), коливання напруги на омічному опорі відбуваються в одній фазі зі струмом, а його амплітуда
.
21.14.2. Індуктивність у колі змінного струму
Напруга на індуктивності визначається виразом
-
,
(21.62)
де
—
ЕРС самоіндукції. Оскільки
,
то вираз (21.62) приймає вигляд
-
.
(21.63)
Скориставшись
формулу Ейлера, представимо уявну
одиницю у вигляді
.
Тоді формулу (21.63) можна записати так:
-
.
(21.64)
Із зіставлення (21.60) і (21.64) видно, що коливання напруги на індуктивності випереджають на /2 коливання струму.
Амплітуда напруги на індуктивності
.
Величина RL= L називається індуктивним опором.