
- •Частина 4. Фізика коливань і хвиль
- •21. Коливання
- •21.1. Загальна характеристика коливальних процесів
- •21.2. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •21.3. Коливання пружинного маятника
- •21.5. Вертикальні коливання центра ваги судна
- •21.6. Енергія гармонічного коливання
- •21.7. Коливальний контур
- •21.8. Додавання скалярних коливань
- •21.8.1. Додавання гармонічних коливань із рівними частотами
- •21.8. 2 Додавання гармонічних коливань із близькими частотами. Биття
- •21.9. Додавання взаємно перпендикулярних (векторних) коливань
- •21.10. Загасаючі коливання
- •21.11. Загасаючі електромагнітні коливання
- •21.12. Вимушені коливання
- •21.13. Вимушені вертикальні коливання судна
- •21.14. Вимушені електромагнітні коливання
- •21.14.1. Омічний опір у колі змінного струму
- •21.14.2. Індуктивність у колі змінного струму
- •21.14.3. Ємність у колі змінного струму
- •21.15. Резонансні явища в техніці
- •21.16. Параметричний резонанс
- •21.17. Автоколивання
- •21.18. Спектр коливань
- •21.19. Ангармонічні коливання
- •21.20. Фазова траєкторія
- •22. Пружні (механічні) хвилі
- •22.1. Загальна характеристика хвильових процесів
- •22.2. Пружні хвилі
- •22.3. Енергетичні характеристики хвильових процесів
- •23. Акустика
- •23.1. Об'єктивні та суб'єктивні характеристики звуку
- •23.2. Поширення звукових хвиль
- •23.3. Ультразвук
- •23.4. Ефект Доплера в акустиці
- •24. Електромагнітні хвилі
- •24.1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі
- •24.2. Вектор Умова - Пойнтінга
- •24.3. Особливості поширення електромагнітних хвиль
- •24.4. Світлові хвилі
- •Закони відбиття
- •Закони заломлення
- •25. Явище інтерференції
- •25.1. Когерентні джерела в оптиці
- •25.2. Розрахунок інтерференційної картини від двох когерентних джерел
- •25.3. Інтерференція в тонких плівках
- •25.4. Стоячі хвилі
- •25.5. Інтерферометри
- •26. Явище дифракції
- •26.1. Принцип Гюйгенса-Френеля. Розрахунок дифракційної картини методом зон Френеля
- •26.2. Дифракція сферичних хвиль (дифракція Френеля)
- •26.3. Дифракція плоских хвиль (дифракція Фраунгофера)
- •26.4. Дифракційна решітка
- •26.5. Дифракція рентгенівських променів
- •27. Поляризація світла
- •27.1. Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •27..2. Поляризація світла при відбитті та заломленні
- •27.3. Подвійне променезаломлення
- •27.4. Поляризаційні прилади
- •27.5. Закон Малюса
- •27.6. Інтерференція поляризованих променів
- •27.7. Штучна оптична анізотропія
- •27.8. Обертання площини поляризації (оптична активність)
- •27.9. Оптичні та електрооптичні властивості рідких кристалів
- •28. Елементи молекулярної оптики
- •28.1. Фазова та групова швидкості світла
- •28.2. Елементарна класична теорія дисперсії
- •28.3. Поглинання світла
- •28.4. Розсіювання світла
21.6. Енергія гармонічного коливання
Розглянемо тепер на прикладі пружинного маятника процеси зміни енергії в гармонічному коливанні.
Очевидно, що повна енергія пружинного маятника
-
.
де кінетична Wk і потенціальна Wp енергії визначаються виразми:
Оскільки
,
то вираз для потенціальної енергії
можна представити у вигляді
.
Рис. 21.6
Повна енергія гармонічного коливання не залежить від часу:
-
(21.13)
Зауважимо, що енергія коливань пропорційна квадрату їх частоти. Ця залежність знаходить практичне застосування при використанні високочастотних коливальних процесів для збільшення потужності машин і механізмів без збільшення їхніх розмірів і маси (ультразвукові методи обробки матеріалів, використання високочастотних електродвигунів тощо.).
21.7. Коливальний контур
Розглянемо тепер принципово інший тип коливань – коливання електричних зарядів і струмів у коливальному контурі.
Рис. 21.7
|
(21.14) |
де
— напруга на обкладках конденсатора,
а
— ЕРС самоіндукції. Підставивши значення
і
в (21.14) дістанемо:
-
.
(21.15)
На
підставі того, що
,
рівняння (21.15) можна перетворити до
вигляду
-
.
(21.16)
Зіставляючи (21.16) і (21.6), можна встановити, що заряд на обкладках конденсатора буде змінюватися за гармонічним законом
с
циклічною частотою
.
Звідси випливає відома формула Томсона,
що визначає період коливань заряду в
контурі:
-
.
(21.17)
Із зіставлення формули Томсона з періодом коливань пружинного маятника (§21.3) можна встановити аналогію між механічними та електричними параметрами коливальних систем: аналогом маси є індуктивність, а роль жорсткості (коефіцієнта пружності) у коливальному контурі виконує величина 1/C.
У
процесі коливань пружинного маятника
відбувається перетворення кінетичної
енергії
в потенціальну
.
Аналогічні перетворення енергії
відбуваються в коливальному контурі:
енергія магнітного поля котушки
перетворюється в енергію електричного
поля конденсатора
і навпаки. В ідеальному контурі
або
,
звідки
-
.
В
останньому виразі величина
відіграє роль опору й називається
хвильовим опором контуру.
21.8. Додавання скалярних коливань
У загальному випадку коливальна система може одночасно виконувати кілька коливальних рухів. Для описання таких рухів застосовне одне з найважливіших положень, що характеризують гармонічні коливання — принцип суперпозиції: якщо x1(t) і x2(t) — зміщення, що виникають під дією збурювальних сил F1(t) і F2(t), то результуюче зміщення x(t) =x1(t) + x2(t) буде виникати під дію сили F(t)= F1(t) + F2(t). Якщо система виконує кілька коливань, то ці коливання складаються незалежно одне від одного.
Розглянемо спочатку додавання скалярних коливань, тобто коливань скалярних фізичних характеристик (тиску, температури, щільності, заряду тощо). У випадку механічних коливань скалярними є коливання, що відбуваються уздовж однієї з осей координат.