Зміст

Розділ 1. Характеристика осушувально-зволожувальної системи та її складових елементів………………………………………………………..………

1.1.Сучасний стан експлуатації……………………………………………………

1.2. Технічна характеристика ОЗС в заплаві р.Ствига.…………………………

Розділ 2. Організація служби експлуатації осушувально зрошувальної системи………………………………………………………………………………

Розділ 3. Експлуатаційне обладнання та оснащення ОЗС в заплаві р.Ствига …

Розділ 4. Регулювання водного режиму грунтів на ОЗС в заплаві р.Ствига …..

0. 4.1. Водний баланс активного шару грунту………………………………………

1. 4.2. Режим зволоження грунтів в посушливі періоди……………………………

Розділ 5.Планування регулювання водного режиму грунтів на ОЗС в заплаві р.Ствига…..…………………………………………………………………………

5.1.Господарський план зволоження грунтів…………………………………...

5.2.Системний план подачі води на зволоження ОЗС…………………………

0. Розділ 6. Технічна експлуатація ОЗС в заплаві р.Ствига………………………

1. Розділ 7. Затрати на експлуатацію на ОЗС в заплавір.Ствига…………………

2. Література Розділ 1. Характеристика осушувально-зволожувальної системи та її складових елементів

1. Сучасний стан експлуатації

Зрошувальна система знаходиться в східній частині Львівської області, Покровському районі біля с. Макове, с. Чарторійськ, с. Рудня та с. Дубровець. УВГ зрошувальної системи знаходиться в с.Чарторійськ.

Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливим складовим забезпеченням сталого виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в роки з несприятливими кліматичними умовами.

На даний час, при оцінці проблем розвитку і, безпосередньо, експлуатації меліоративних систем, можна зробити висновок, що у більшості регіонів України спостерігається незадовільний стан ГМС.

Справа в тому, що фінансове становище більшості сільськогосподарських виробників не дозволяє їм виділити кошти на придбання дощувальних машин та підтримання внутрішньогосподарську зрошувальну мережу в належному стані. Внаслідок різкого скорочення обсягів фінансування меліорації земель з’явились негативні тенденції, насамперед, це швидкі темпи морального та фізичного старіння гідромеліоративних систем, поливної техніки та об’єктів, вихід з ладу основних меліоративних фондів, погіршення технічного стану меліоративної мережі..

У процесі впровадження ринкових відносин в аграрному секторі економіки відбулася кардинальна зміна категорій землекористувачів. На сьогодні значну частину серед них становлять групи власників земельних часток (паїв) та фермерські господарства. Проте лише технологічна цілісність у використанні меліоративних систем дасть змогу дотримуватись науково обґрунтованих сівозмін з максимальною віддачею.

Набрало незворотного характеру втрата кваліфікованих кадрів. А як наслідок – зниження розвитку землеробства. Переважна більшість господарств, що мають меліоративні землі, залишились без гідротехніків.

Ще однією серед актуальних проблем є невиконання регламентованих експлуатаційних робіт, порушення правил експлуатації систем, як наслідок - незадовільний технічний стан систем.

Основними завданнями розвитку осушувально-зволожувальних систем за таких умов є:

• створення реального, відповідального землевласника на внутрішньо-господарських фондах ОЗС з передачею всіх прав виконання експлуатаційних робіт;

• відновлення необхідного технічного стану за рахунок коштів землевласників, частково державних коштів, кредитів;

• реконструкція міжгосподарських елементів ОЗС, що спрямована на підвищення рівня експлуатації;

• забезпечення сталого та надійного функціонування наявних меліоративних систем;

• зниження енерго- та матеріалоємності меліоративних систем;

• підвищення ефективності використання меліоративних земель;

• поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушувальних сільськогосподарських угідь;

• впровадження механізму державної підтримки, регулювання економічних та правових взаємовідносин у галузі меліорації земель;

• стимулювання раціонального використання меліоративних земель;

• підвищення екологічної безпеки та поліпшення екологомеліоративного стану земель;

• збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліоративних землях шляхом своєчасного проведення комплексу агротехнічних заходів;

Перетворення сільськогосподарського виробництва у високо розвинутий сектор економіки неможливо без ослаблення його залежності від несприятливих природнокліматичних умов. Розв’язання цих вище згаданих проблем повинно узгоджуватись з перспективою розвитку галузі, економічними можливостями держави, господарств – водоспоживачів, врахуванням накопиченого місцевого, вітчизняного та зарубіжного досвіду.